Святе Письмо з розважанням на 27 січня

Першого соборного послання Петрового читáння.

1 Пт. 60 зач.; 3, 10-22.

10. Улюблені, хто хоче життя любити

й бачити дні добрі,

хай береже язик від лихого,

уста від слів лукавих.

11. Хай ухиляється від зла й чинить добро,

шукає миру й побивається за ним.

12. Бо очі Господні на праведних,

і його вуха звернені до їхньої молитви,

лице ж Господнє проти тих, що лихо діють.

13. Та й хто вам заподіє лихо, коли ви стали ревнителями добра? 14. Бо коли страждаєте за справедливість – ви щасливі! Погрози їхньої не бійтесь і не тривожтесь, 15. але Господа, Христа святіте у ваших серцях, завжди готові дати відповідь кожному, хто у вас вимагає слова про вашу надію, однак, із скромністю та страхом, 16. маючи добру совість, щоб саме тоді, коли вас обмовляють, були осоромлені ті, які роблять наклепи на вашу добру поведінку в Христі.

17. Ліпше бо, коли така вже воля Божа, страждати, чинячи добро, ніж зло чинити. 18. Бо й Христос, щоб привести нас до Бога, один раз постраждав за гріхи наші: праведник – за неправедних, хоч був убитий тілом, але оживлений духом, 19. в якому він пішов проповідувати і тим духам, що в темниці; 20. тим, що колись були неслухняні, яких Бог довготерпеливо чекав за часів Ноя, коли будувався ковчег, в якому мало, тобто вісім душ, урятувалися водою. 21. Вас же тепер спасає прообраз цього, тобто хрищення, в якому позбуваєтеся не тілесної нечистоти, але отримуєте добру совість у Бога через воскресіння Ісуса Христа, 22. який, зійшовши знову на небо, є по правиці Божій і якому підкорені ангели, власті й сили.

Від Марка святого Євангелія читáння.

Мр. 55 зач. 12, 18-27.

18. В той час прийшли до Ісуса садукеї, які кажуть, що немає воскресіння, і питають його, кажучи:

19. Учителю, Мойсей написав нам, що коли в кого помре брат і зоставить жінку, а дітей не зоставить, то щоб брат його взяв жінку і дав потомство братові своєму. 20. Сім братів було. Перший узяв жінку й помер, не лишивши потомства. 21. Узяв її другий і помер, не лишивши потомства; так само й третій. 22. Нікотрий із сімох не лишив потомства. А після всіх померла й жінка. 23. При воскресінні, вони як воскреснуть, котрого з них вона буде жінкою? Бо семеро мали її за жінку.

24. Ісус сказав їм:

– Чи не тому ви помиляється, що не знаєте ні Писання, ні Божої сили? 25. Бо як воскреснуть із мертвих, ні женитимуться, ні виходитимуть заміж, але будуть як ангели на небі. 26. А про мертвих, що вони воскреснуть, хіба ви не читали в книзі Мойсея місця про кущ, як Бог сказав до нього: Я – Бог Авраама, Ісаака й Бог Якова, 27. Він – Бог не мертвих, а живих. Тому ви вельми помиляєтеся.

Мр. 12, 18–27. «Він Бог не мертвих, а живих»

Кожен християнин старається молитися вранці та ввечері, ходити до храму Божого в неділі та свята, сповідатися, причащатися. Але разом з церковним життям, життям християнина, часто в нас є ще інше життя – наша робота, друзі та інше. Часто ці два способи життя зовсім інакші, можливо, навіть протилежні. Немовби для нас Бог є в храмі чи на особистій молит-ві, а деінде – у сім’ї, серед друзів, на роботі, в маршрутці – ми про Нього забуваємо.

Але, як каже Євангеліє: «Він Бог не мертвих, а живих». Коли ми віримо в Господа, то ця віра має оживати повсякчас, у будь-яких обставинах нашого життя ми мали б засвідчувати, показувати, виявляти своє християнство, мали б чинити все по-християнськи. Наше християнство мало б усюди й повсякчас плодоносити.

Тому спитаймо себе: чи для нас Бог є лише Богом у храмі й на особистій молитві? Чи в кожну мить нашого життя про нас можуть сказати і по нас побачити, що ми християни і люди віри, для яких Бог завжди актуальний, важливий і живий?

1 Пт. 3, 10–22. «Хай ухиляється від зла і добро чинить»

У житті ми часто залежимо від різноманітних зовнішніх обставин. Часто бачимо, що не самі керуємо собою, а ті чи інші обставини впливають на нас. Наше поступування часто є детерміноване іншими людьми й обставинами.

Але Господь вказує, щоб, незалежно від обставин і поведінки інших людей, ми завжди уникали зла й чинили добро. Погодьмось, що ми часто себе виправдовуємо, якраз покликаючись на обставини, що не могли зробити чогось доброго. Однак кожні обставини, без винятку, залишають нам можливість вибору.

Тож не шукаймо виправдань, але в будь-яких обставинах нашого життя уникаймо зла і завжди чинімо добро!