Святе Письмо з розважанням на 28 травня

Ді. 40 зач.; 17, 19-28.

Діянь святих апостолів читáння.

19. В тих днях атеняни, взявши Павла, повели в Ареопаг, кажучи:

– Чи можемо ми знати, що то за нова наука, якої ти навчаєш? 20. Бо дивні речі ти нам оповідаєш. Тому хочемо знати, що б воно могло бути.

21. Всі бо атеняни й захожі чужинці, що жили між ними, не мали часу ні на що інше, як тільки, щоб говорити або слухати чого нового.

22. Тоді Павло підвівся серед Ареопагу і промовив:

– Мужі-атеняни, зо всього бачу, що ви вельми побожні. 23. Проходячи через ваше місто і приглядаючися до ваших святих зображень, я найшов жертівник, на якому написано: «Невідомому богові». Те, отже, чому ви, не відаючи його, покланяєтеся, те я вам звіщаю. 24. Бог, що сотворив світ і все, що в ньому, бувши владикою неба й землі, не живе у рукотворних храмах 25. і не приймає служби з рук людських, немов би він чого потребував, бо то він дає усім життя, дихання і все. 26. Він сотворив з одного ввесь рід людський, щоб жив по всьому лиці землі, призначивши встановлені часи і границі їхнього оселення, 27. щоб вони шукали Бога, чи, бува, гейби навпомацьки не найдуть його, хоч він ні від кого з нас недалеко. 28. У ньому бо живемо, рухаємося й існуємо, як деякі з ваших поетів сказали: «Бо й ми з його роду».

Від Івана святого Євангелія читáння.

Йо. 43 зач. 12, 36-47.

Сказав Господь юдеям, які до нього прийшли:

36. Поки маєте світло, віруйте у світло, щоб стати синами світла.

Сказавши це, Ісус відійшов і скрився від них.

37. Та хоч і як багато чудес він зробив перед ними, вони не вірували в нього, 38. щоб збулося слово пророка Ісаї, який сказав був:

Господи, хто повірив тому, що ми чули,

і рам'я Господнє кому об'явилось?

39. Вони не могли увірувати, тому що Ісая ще й так сказав був:

40. Він засліпив їм очі

й закаменив їм серце,

щоб очима не бачили,

щоб серцем не розуміли і не навернулись

та щоб я їх не вигоїв.

41. Це сказав Ісая, коли бачив славу його й говорив про нього. 42. Однак чимало з вельмож увірувало в нього, але через фарисеїв не признавалися, щоб їх не виключили з синагоги; 43. бо вони любили людську славу більше, ніж славу Божу.

44. Тоді Ісус скрикнув на ввесь голос:

– Хто вірує в мене, вірує не в мене, а в того, хто послав мене. 45. І хто мене бачить, той бачить того, хто послав мене. 46. Я – світло, і я прийшов у світ, щоб кожен, хто вірує в мене, не пробував у темряві. 47. Коли хто слухає моїх слів і не береже їх, я його не суджу, бо я прийшов не судити світ, а спасти світ.

28 травня 

Середа 

Віддання Пасхи Прп. Микити, єп. Халкедонського 

Ів. 12:36-47

За ці роки війни ми з вами не раз перебували без світла, у темряві. 

Але ми навчилися її долати, засвічувати світло не лише фізичне, але передусім духовне. Темрява однозначно нам асоціюється зі злом і той, хто її несе – злочинець. Ми всі чули твердження, що темряви насправді не існує, бо вона є відсутністю світла. А це означає, що від нас залежить чи ми дозволимо загасити в собі Боже світло. Для цього Ісус Христос прийшов у світ, що ми мали світло життя. Чудово це показує подія Стрітення, коли старець Симеон пророкує, що Дитя Ісус є світлом на просвіту поганам. Так само апостол і євангелист Іван в першому розділі своєї Євангелії в гімні про Слово, яке читається на Пасху, каже, що Христос є світлом, що просвітлює кожну людину. 

Віра в Ісуса Христа однозначно допоможе нам пережити ці темні часи, не впасти на дусі, ба навіть інших запалювати своїм світлом. 
Недарма й добрих ангелів називають ангелами світла, а тих, хто став на прю зі злом – воїнами світла. Відповідно диявол та його злі духи – це ангели темряви.

Святе Письмо називає пекло кромішньою темрявою, де лунає плач і скрегіт зубів. Що це таке, нам, звичайно, краще й не знати, бо воно вже само собі призводить до мурашок по спині. Де немає Бога там немає світла, без якого неможливе життя. 

Ми маємо разом з апостолом Павлом пам’ятати, що ми є діти світла і повинні робити Божі діла.    

Слово благовісника Патріаршої  комісії УГКЦ у справах євангелізації