Святе Письмо з розважанням на 5 грудня

До Тимотея першого послання святого апостола Павла читáння.

4. Сину Тимотею, всяке Боже сотворіння добре, і не слід нічого відкидати, коли його з подякою приймати, 5. бо воно освячується словом Божим і молитвою. 

6. Як будеш усе це братам викладати, будеш добрий слуга Христа Ісуса, що прийняв до серця і усвоїв слова віри та доброї науки, якій ти був завжди вірним. 

7. Щождо нечистих та бабських байок, ти їх остерігайся. 8. Вправляйся у благочесті; бо тілесна вправа до дечого лише корисна, а благочестя до всього корисне, бо має обітницю життя теперішнього й будучого. 

16. Пильнуй себе самого та навчання; дотримуйся цього, бо, роблячи це, спасеш себе самого й тих, що тебе слухають. 

Від Луки святого Євангелія читáння.

Лк. 82 зач. 16, 15-18; 17, 1-4.

Сказав Господь юдеям, які до нього прийшли:

15. – Ви видаєте себе за праведних перед людьми, але Бог знає серця ваші; бо що в людей високе – Богові осоружне.

16. Закон і пророки були до Івана; з того часу благовіститься царство Боже, і кожен з трудом увіходить до нього. 17. Легше, щоб небо й земля минулися, ніж щоб з закону одна риска пропала.

18. Кожний, хто розводиться з власною жінкою й одружується з іншою, чинить перелюб; і той, хто одружується з розведеною, чинить перелюб.

1. Ісус сказав до своїх учнів:

Неможливо, щоб не приходили спокуси. Однак горе тому, через кого вони приходять. 2. Ліпше такому було б, коли б млинове жорно було прив'язане йому до шиї і він був кинутий у море, ніж щоб він спокусив одне з цих малих. 3. Уважайте на самих себе!

Коли згрішить твій брат, докори йому, і як він покається, прости йому. 4. Коли сім раз на день він згрішить проти тебе й сім раз вернеться до тебе і скаже: каюсь – прости йому

🕂 Прп. й богоносного Сави Освященного
Лк. 82 зач.; 16, 15–18; 17, 1–4.
203

Сьогоднішнє Євангельське читання, як завжди, ставить перед нами гострі запитання. Одним із важливих термінів є νόμος (Лк 16,16) – номос.

Перший уривок Лк 16,15–18 починається з того, що Ісус викриває лицемірство фарисеїв. Вони «виправдовували себе перед людьми», але Бог знає їхні серця, бо перед Богом немає нічого прихованого. Ми можемо створювати собі різні образи у світі, переконувати себе, що ми «найкращі», але Бог бачить усе.

Коли Ісус говорить про Закон і Пророків, наголошуючи, що вони були до Івана, то це не означає, що Закон скасований, а що він отримав своє повне виявлення у Христі. І саме в цьому контексті Він говорить про незмінність Закону щодо шлюбу. Наголос на шлюбі не є відхиленням від теми, а підкресленням того, що Божі заповіді є вічними і незмінними. Вони не змінюються під впливом часу, моди чи людських бажань. Ісус підкреслює святість шлюбу, показуючи, що Божий задум для стосунків є непорушним.

Далі Лк 17,1–4 говорить про спокуси та спокусників: «Неможливо, щоб не з'являлися спокуси». Це не застереження, а реалістична оцінка нашого світу, де гріх і зло завжди намагаються зруйнувати нас і наших ближніх. Але Він також наголошує на жахливих наслідках для того, хто спокушає. Це – серйозне попередження: якщо через твій гріх або твій приклад підштовхнеш до гріха інших, то краще «такому було б, коли б млинове жорно прив'язано йому до шиї, і він був кинутий у море». Це не слова злості, а вказівка на те, наскільки цінною є кожна душа в очах Божих.

І на завершення Ісус говорить про прощення: «Коли згрішить твій брат, докори йому». Лк 17,3–4 – одне з найскладніших повчань Ісуса. Наша людська природа прагне помсти та «справедливості», а не прощення, особливо коли нас ображають. Проте Ісус закликає нас до безмежного прощення.

Що ж об’єднує ці уривки? Вони всі говорять про життя у світлі Божої правди і любові. Адже кожна людина покликана бути справжньою перед Богом, а не лицеміром. Кожен покликаний бути обережним, щоб не спокушати інших і не ставати причиною їхнього падіння. І кожен мав би прощати так, як і нас простив Господь.

Ось кілька запитань, які потрібно собі поставити:
 • Чи є сфери в моєму житті, де я намагаюся «пом'якшити» або «переписати» Божі заповіді під свої зручності чи сучасні тенденції?
 • Яке моє ставлення до абсолютної істини Божого Слова?
 • Чи усвідомлюю я свою відповідальність за те, як мої слова та вчинки впливають на віру інших, особливо тих, хто менш досвідчений чи слабший у вірі?

Нехай Дух Святий відкриє наші серця, щоб ми почули цей заклик Ісуса, і нехай Він дасть нам мужність жити у світлі Його правди. Амінь.

Слово благовісника