Святе Письмо з розважанням на 5 листопада

До Колосян послання святого апостола Павла читáння.

Кол. 259 зач.; 3, 17 - 4, 1.

17. Браття, все, що б ви не говорили й робили, все чиніть в ім'я Господа Ісуса, дякуючи Богові Отцеві через нього.

18. Жінки, коріться чоловікам, як воно в Господі личить. 19. Чоловіки, любіть жінок і не будьте суворі до них. 20. Діти, слухайтеся батьків у всьому, бо це Господеві угодне. 21. Батьки не досаждайте дітям вашим, щоб не падали духом.

22. Раби, слухайтесь у всьому панів цього світу, працюючи не лише про людське око, щоб людям вподобатися, але у простоті серця, в Господнім страсі. 23. Усе, що чините, робіть зо всього серця, як для Господа, не як для людей, 24. знаючи, що приймете від Господа нагороду – насліддя. Служіте Господеві Христові! 25. Кожен хто кривдить, одержить те саме, без огляду на особу.

1. Пани, давайте слугам те, що справедливе й належне, знаючи, що й ви маєте пана на небі.

Від Луки святого Євангелія читáння.

Лк. 47 зач. 9, 44-50.

Сказав Господь своїм учням:

44. – Затямте, собі, добре ці слова: Син чоловічий має бути виданий у руки людям.

45. Однак вони не розуміли цього слова; воно було від них окрите, так що вони його не могли збагнути, і боялися його питати про це слово.

46. І таке спало їм на думку: хто з них найбільший? 47. Ісус, знаючи думки їхніх сердець, узяв малу дитину, поставив її біля себе 48. і сказав їм:

– Хто прийме цю малу дитину в моє ім'я, той мене приймає; а хто мене приймає, той приймає того, хто мене послав: бо хто найменший поміж усіма вами, той – великий.

Хто не проти вас, той з вами

49. Озвався Іван і каже:

– Наставниче, ми бачили одного, що твоїм ім'ям виганяв бісів, і ми йому заборонили, бо він не ходить з нами.

50. Ісус сказав до нього:

– Не бороніть, бо хто не проти вас, той з вами.

Святих мучеників Галактіона і Єпістими Лк. 47 зач.; 9, 44-50.

Бажання людини бути визначною, або принаймні зауваженою й пошанованою у колі своїх ближніх — закладене в серце самим Творцем. 
Ось чому Ісус приймає прагнення Своїх учнів бути найбільшими в Його Царстві. Він не докоряє апостолам за їхнє, на перший погляд, неслушне прохання, але коригує його на прикладі дитини.

Природно, що дитина повністю й у всьому покладається на своїх батьків. Отож, шлях до справжнього успіху — це безмежна довіра до Бога як до Отця, Який навчає, підтримує й провадить. Другим кроком до реалізації прагнення величі є безкорисливе служіння братам і сестрам. Іншими словами, це — наслідування життєвого стилю Ісуса, Який «…прийшов не для того, щоб Йому служили, лише щоб служити й віддати Своє життя як викуп за багатьох» (Мк. 10,45). 

Чудова новина сьогоднішнього євангельського уривку полягає в тому, що в Божій логіці немає місця для конкуренції: усі, навіть ті, хто зовні не належить до спільноти, як зауважив апостол Іван, мають можливість розділити той самий вінець перемоги (пор. 2 Тим. 4,7–8). «…Бо хто не проти вас, той з вами» (Лк. 9,50), — запевняє Ісус. 

Було б вкрай нерозважливо не прагнути до отримання вінця перемоги в Божому Царстві, бо цей вінець — це вічна зустріч з Триєдиним Богом, Якого ми шукаємо, до Якого взиваємо і Якому поклоняємося впродовж усього життя. Невже хтось із охрещених християн позбавлений запрошення до реалізації дару святості? Невже хтось виключений із Трапези Господньої? Ні. Усі — покликані, усі — вибрані, усі — улюблені, і всі — надзвичайно важливі. Лише вільна воля людини може відмовитися від грандіозного свята Божої любові у вічності. 

Слово благовісника