Святе Письмо з розважанням на 5 січня

Діянь святих апостолів читáння.

Ді. 42 зач.; 19, 1-8.

1. В тих днях, як Аполлос був у Коринті, Павло, пройшовши через горішні околиці, прибув у Ефес і, найшовши там деяких учнів, 2. спитав їх:

– Чи отримали ви Святого Духа, коли увірували?

Ті йому відповіли:

– Ми й не чули, що є Святий Дух.

3. І він спитав:

– Яким хрищенням ви христились?

Ті відповіли:

– Хрищенням Івана.

4. Тоді Павло промовив:

– Іван христив хрищенням покаяння, кажучи людям, щоб вірували в того, що по ньому прийде, тобто в Ісуса.

5. Почувши це, вони христились в ім'я Господа Ісуса. 6. Як Павло поклав на них руки, Дух Святий зійшов на них, і вони почали говорити мовами і пророкувати. 7. Було ж їх усього яких дванадцять чоловіків.

8. Увійшовши у синагогу, три місяці там промовляв відважно, змагаючися й переконуючи про царство Боже.Від Марка святого Євангелія читáння.

Мр. 2 зач. 1, 9-15.

9. Одного разу прийшов Ісус із Назарету, що в Галилеї і був хрищений Іваном у Йордані. 10. І коли виходив з води побачив, як небо розкрилось, і Духа, що як голуб сходив на нього. 11. І голос ізлинув з неба:

– Ти єси Син мій возлюблений, у тобі – моє уподобання.

12. І відразу Дух повів його в пустиню; 13. і він пробув у пустині сорок день, спокушуваний сатаною, і був з дикими звірами, і ангели йому служили.

14. Коли ж видали Івана, Ісус прийшов у Галилею і проповідував там євангеліє Боже, 15. кажучи:

– Сповнився час, і царство Боже близько; покайтеся і вірте в євангеліє.

Від Марка святого Євангелія читáння.

Мр. 2 зач.; 1, 9-11.

9. Одного разу прийшов Ісус із Назарету, що в Галилеї і був хрищений Іваном у Йордані. 10. І коли виходив з води побачив, як небо розкрилось, і Духа, що як голуб сходив на нього. 11. І голос ізлинув з неба:

– Ти єси Син мій возлюблений, у тобі – моє уподобання.

Мр. 1, 9–15. «І голос ізлинув з неба: “Ти єси Син мій любий, у Тобі – моє уподобання”»

Ісус Христос для нас є іконою Отця, являє Його, який був від віків. Ісус Христос прийшов, щоб виконати свою місію спасіння людства.

Водночас кожен із нас, будучи створеним на образ та подобу Божу, також є іконою, яка мала б являти Бога іншим. Святі показують нам Господа, являють Його, бо зуміли усвідомити собі, що їм уже дароване життя вічне і вони почали тим вічним життям жити, почали усвідомлювати ту велич, якою вони можуть жити, і велич Бога, якого вони можуть являти.

Це дуже важливо для кожного з нас – усвідомлювати свою велич у Бозі, свою особливість, специфічність, неповторність свого покликання. Кожен з нас має свою місію, важливу й дану самим Богом.

Часто в нас виникає почуття меншовартости, неповноцінности. Тому потрібно пам’ятати про вартісність свого життя, яке ми отримали від Бога. Пам’ятати про те, що Бог на нас покладається і дарує нам можливість творити великі речі, що ми бачимо на прикладі святих.