Святе Письмо з розважанням на 6 серпня

Другого соборного послання Петрового читáння.

2 Пт. 65 зач.; 1, 10-19.

10. Браття, старайтеся утвердити ваше покликання й вибрання; бо чинячи це, ніколи не спотикнетеся. 11. Таким бо чином широко буде вам відкритий вхід у вічне царство Господа нашого й Спаса Ісуса Христа.

12. Ось чому я повсякчас дбатиму, щоб пригадувати вам ці речі, хоч ви їх знаєте й утверджені в теперішній правді. 13. Вважаю за справедливе, доки я в цім наметі, розбуджувати вас цим напімненням, 14. знаючи, що незабаром мені треба буде покинути цей намет, як Господь наш Ісус Христос мені об'явив. 15. Буду, однак, старатися, щоб ви завжди, навіть по моїм відході, тримали в пам'яті ці речі. 16. Бо не йдучи за хитро вигаданими байками, ми об'явили вам потугу й прихід Господа нашого Ісуса Христа, але бувши наочними свідками його величчя. 17. Бо він прийняв від Бога Отця честь і славу, коли до нього прийшов такий голос від Величної слави: «Це мій син возлюблений, якого я вподобав». 18. Цей голос ми чули, як сходив з неба, коли ми були з ним на святій горі.

19. Маємо і потвердження пророчого слова. Ви добре робите, вважаючи на нього як на світильник, що світить у темнім місці, поки не почне розвиднятись і рання зоря не зійде в серцях ваших.

Від Матея святого Євангелія читáння.

Мт. 70 зач. 17, 1-9.

1. В той час узяв Ісус Петра, Якова та Івана, його брата, повів їх окремо на високу гору 2. і преобразився перед ними: обличчя його сяяло, наче сонце, а одежа стала білою, наче світло. 3. І ось з'явилися їм Мойсей та Ілля і з ним розмовляли.

4. Озвавсь Петро й каже до Ісуса:

– Господи, добре нам тут бути! Як хочеш, зроблю тут три намети: один для тебе, один для Мойсея і один для Іллі.

5. Він говорив іще, аж ось ясна хмара повила їх і з хмари було чути голос:

– Це – мій улюблений Син, якого я вподобав: його слухайте.

6. Почувши це, учні впали лицем до землі і злякались вельми. 7. Ісус же підійшов, доторкнувся до них і каже:

– Устаньте, не бійтеся!

8. Підвівши очі, вони не бачили нікого крім самого Ісуса.

9. Коли ж сходили з гори, Ісус наказав їм:

– Нікому не розповідайте про це видіння, аж поки Син чоловічий не воскресне з мертвих.

Святе Переображення Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа Мт. 70 зач.; 17, 1-9.

«Господи, добре нам тут бути».

З Богом дійсно добре бути, бо Він є джерелом правдивої любові, щастя і добра. Той, хто це зрозумів і пережив, буде старатися бути з Богом, не зважаючи на різні труднощі та перешкоди. 

Проведімо паралель з подружжям. У кожній любові між чоловіком та жінкою, на початку є велике захоплення тим кого любиш. Кожна зустріч між закоханими є дуже бажана, кожне слово, жест і навіть мовчання говорять про любов. Але приходить час, коли переш захоплення минає і приходять будні, щоденне будування відносин і тоді не завжди є такі піднесені емоції. Звичайно, що про них потрібно дбати, бути уважним один до одного, пам’ятати про подарунки і квіти. Коли все добре, то легше любити, але коли життя піддається випробовуванням і кризам, саме тоді можна побачити чи любов є правдивою.

У відносинах з Богом дуже подібно. Після навернення і пережиття Божої любові, приходить час, коли Бог кличе навіть пережити випробовування і терпіння заради Нього, бути вірним. Пригадаймо праведного Йова, який сказав дружині, що дорікала йому за те, що лишається вірним Богу навіть у терпінні: «Приймали ми добро від Бога, а лиха то й не приймати?» Дуже добре про це теж говорить кондак свята Преображення: «На горі переобразився Ти і, скільки змогли, ученики Твої славу Твою, Христе Боже, виділи, щоб, коли побачать, як Тебе розпинають, страждання зрозуміли добровільне, а світові проповідять, що Ти єси воістину Отче сяяння». Христос дарував учням досвід блаженства на горі Тавор, щоб вони могли зрозуміти Його страждання на Голгофі.  

Слово благовісника