Святе Письмо з розважанням на 7 липня

До Римлян послання святого апостола Павла читáння.

Рим. 109 зач.; 12, 4-5; 15-21.

4. Браття, як в одному тілі маємо багато членів і всі члени не виконують ту саму роботу, 5. отак і ми численні – одне в Христі тіло, кожен – один одному член.

15. Радуйтеся з тими, що радуються; плачте з тими, що плачуть. 16. Між собою будьте однієї думки, про високе не мудруйте, але до скромного нахиляйтеся; не будьте мудрі самі перед собою. 17. Нікому злом за зло не віддавайте; дбайте перед усіма людьми про добро. 18. Коли можливо, оскільки це від вас залежить, будьте з усіма людьми в мирі. 19. Самих себе не відомщайте, любі, але дайте місце гніву Божому, написано бо: мені належить помста, я відплачу, каже Господь. 20. Але коли твій ворог голодує, нагодуй його; і коли має спрагу, напій його, бо, роблячи це, ти нагромаджуєш йому на голову розпалене вугілля. 21. Не дозволь, щоб зло тебе перемогло, але перемагай зло добром.

Від Матея святого Євангелія читáння.

Мт. 45 зач. 12, 9-13.

9. Одного разу увійшов Ісус у юдейську синагогу. 10. А був там чоловік з сухою рукою. І вони, щоб обвинуватити його, спитали, кажучи:

– Чи можна зціляти в суботу?

11. Він сказав до них:

– Чи є який між вами, що, маючи одну вівцю, не візьме її і не витягне, коли вона впаде в суботу в яму? 12. А скільки ж чоловік над вівцю вартніший! Тим то і в суботу можна добро чинити.

13. Тоді сказав до чоловіка:

– Простягни твою руку!

Простягнув той, і вона стала здорова, як і друга.

Прпп. Томи, що в Малеї, і Акакія, про якого згадує «Ліствиця» Мт. 45 зач.; 12, 9-13.16

Сьогодні, враховуючи почуте з Євангелія та Апостола, зосередимо увагу на вислові: «Не дозволь, щоб зло тебе перемогло, але перемагай зло добром».  

Фарисеї, сидячі у синагозі, вважали себе знавцями Закону і праведними перед Богом, тому і ставлять Ісусові запитання стосовно заповіді, яка стосується суботи. Вони у своїх правилах мали багато різноманітних обмежень щодо суботи. І тепер вони запитують Ісуса, але не з ціллю пізнати правду, але, радше, щоб, як каже євангелист, обвинуватити того, хто має силу зціляти. Навчання Ісуса про діяльність у суботу виявляє прості речі, які вони самі усвідомлюють із життєвого досвіду і діють відповідно, рятуючи єдину вівцю у суботу. Ці люди знають, що Ісус може оздоровити, тому провокують його на цю діяльність з ціллю спіймати його на порушенні припису Закону і обвинуватити для того, щоб позбутися його. Ними керує заздрість, євангелист сповіщає про це читача, описуючи судилище над Ісусом у Пилата (Мт 27, 18). Це почуття дуже сильне. Згідно Книги Мудрості, саме через заздрощі диявола смерть увійшла у світ (Мудр 2, 24). Апостол Яків зазначає, що до заздрощів прагне дух, що живе у нас (Як 4, 5). 

Заздрість приводить до того, що самого Бога людина (Адам) почала бачити як суперника, а брата, якому щось вдається краще, як суперника і ворога (розповідь про Каїна і Авеля). Заздрість породжена спокусником, несе їй лишень смерть, адже суперника-ворога необхідно усунути, а отже, – вбити. 

Ісус прийшов у цей світ, щоб подарувати людині інший погляд, погляд сповнений любові, яка зауважує потреби іншого і спонукає до милосердя і допомоги. Саме тому він, не дивлячись на суботу, зціляє людину, яка має суху руку. 

Апостол Павло належав спочатку до когорти тих, які несли смерть, але, зустрівши Ісуса по дорозі до Дамаску, поміняв свій погляд. Він, осмисливши те, що було у його житті, стає здатним розпізнавати дії, які породжені заздрістю. Саме тому у листі до Филип’ян він, описуючи ситуацію євангелізації у місті, де він знаходиться, чітко зазначає, що є такі, що проповідують Христа через заздрощі та суперництво (Флп 1, 15). 

Тому сьогодні апостол навчає, що для того, щоб позбутися диявольської логіки, необхідно навчитися від Господа бачити людину його очима, розділяти горе із тими, що його переживають, плакати з ними, але так само і радіти з тими, що радіють, коли досягли успіхів. У випадках, коли ближній себе позиціонує як ворог, то намагатися бути з ним у мирі, по можливості. Якби ж дійшло до конфлікту, якого не можливо було б уникнути, то у випадку, коли ворог, ослабнувши через голод чи спрагу, потрапив би у халепу, то треба спробувати допомогти йому у його немочі і тоді, можливо, ворог перестане дивитися на тебе, як на ворога, і ти придбаєш брата. «Не дозволь, щоб зло тебе перемогло, але перемагай зло добром».