Святе Письмо з розважанням на 8 вересня

До Филип’ян послання святого апостола Павла читáння.

Флп. 240 зач.; 2, 5-11.

5. Браття, плекайте ті самі думки в собі, що були в Христі Ісусі. 6. Він, бувши в Божій природі, не вважав за непорушний привілей свою рівність із Богом, 7. але зовсім зменшив себе самого, прийнявши вигляд слуги і ставши подібним до людини. 8. Подобою явившися як людина, він понизив себе, ставши слухняним аж до смерти, і то смерти хресної. 9. Тому його возніс високо і дав йому ім'я, що над усяке ім'я, 10. щоб перед іменем Ісуса всяке коліно приклонялося на небі, на землі й під землею, 11. і щоб усякий язик визнав, що Ісус Христос – Господь на славу Бога Отця.

Від Луки святого Євангелія читáння.

Лк. 54 зач. 10, 38-42; 11, 27-28.

38. В той час увійшов Ісус в одне село, і якась жінка, Марта на ім'я, прийняла його в хату. 39. Була у неї сестра, що звалася Марія; ця, сівши в ногах Господа, слухала його слова. 40. Марта ж клопоталася, услуговуючи всіляко. Підійшла вона й каже:

– Господи, чи тобі байдуже, що сестра моя лишила мене саму служити? Скажи їй, щоб мені помогла.

41. Озвався Господь до неї і промовив:

– Марто, Марто, ти побиваєшся і клопочешся про багато, одного ж потрібно. 42. Марія вибрала кращу частку, що не відніметься від неї.

27. Коли він говорив це, якась жінка підняла голос з-між народу і сказала до нього:

– Щасливе лоно, що тебе носило, і груди, що тебе кормили. 28. Він озвався:

– Щасливі ті, що слухають слово Боже і зберігають його.

Різдво Пресвятої Владичиці нашої Богородиці і Приснодіви Марії Лк. 54 зач.; 10, 38-42; 11, 27-28.

Сьогодні ми святкуємо Різдво Пресвятої Богородиці – початок здійснення Божого задуму про спасіння людства. У тиші Назарету народжується Та, через яку прийде у світ Слово Боже – Христос. Саме в цій перспективі Євангеліє цього дня стає надзвичайно промовистим: розповідь про Марію і Марту – це не просто побутова сцена, а глибоке духовне повчання про те, що справжня зустріч із Богом потребує уважного слухання і довіри.

Господь приходить у дім. Це вже неймовірна благодать. І кожна з двох сестер реагує по-своєму: Марта, занурена у клопоти, старається прийняти Ісуса якнайкраще, а Марія просто «сіла в ногах Господа й слухала Його слова» (в. 39). Зовні здається, що активна Марта чинить краще, адже саме вона старається. Але Христос обертає логіку – не осуджує її старань, але показує, що справжня гостинність – це не тільки стіл і їжа, а готовність слухати Господа і бути з Ним.

У цьому світлі образ сестри Марти Марії стає символічним. Вона нагадує нам про головне: присутність Бога серед людей вимагає нашої повної уваги, відкритості і тиші. Саме слухання стає актом віри – довіритися Його слову, дозволити Йому говорити. Марія «вибрала кращу частку», тобто те, що ніколи не промине – вічне Слово Боже.

Цю ж істину підтверджує і наступний епізод, коли «якась жінка підняла голос з-між народу й сказала до нього: «Щасливе лоно, що Тебе носило, і груди, що Тебе кормили»« (11, 27). У її словах – щира похвала, емоційне визнання величі Ісуса. Але Господь спрямовує її увагу глибше: «Щасливі ті, що слухають слово Боже і зберігають його» (в. 28). 

Виявляється, істинне блаженство – не лише в тому, щоб бути близьким до Ісуса тілом, а в тому, щоб жити Його словом і виконувати Божу волю.
Цей фрагмент Євангелія – немов дзеркало, у якому кожен з нас може побачити себе. Чи я більше подібний до Марти, яка турбується, клопочеться, але в шумі справ втрачає суть? Чи, може, я вмію, як Марія, зупинитись і дозволити Богові промовити до мого серця?

У контексті свята Різдва Богородиці ці слова Христові набирають особливої ваги. Бо саме Пресвята Діва була Тією, яка не лише фізично носила і годувала Ісуса, а насамперед слухала і виконувала Слово Боже. 

Це вона у Назареті сказала: «Нехай буде мені за Твоїм словом» – і цим відкрила себе для дії Святого Духа. В особі Пречистої Діви Марії бачимо першу серед усіх, хто почув і прийняв Слово Боже – не лише вухами, але всім життям. Марія з Назарету – перша серед тих, хто вибрав «кращу частку». І це блаженство – слухати і зберігати Слово – доступне кожному з нас.

Отже, сьогоднішнє Євангеліє запрошує нас не просто до пошани Богородиці, а до наслідування її постави. Ми покликані не тільки до служіння, як Марта, але передусім до слухання, як Марія. Лише так ми можемо дозволити Богові діяти у нашому житті щодня.

Слово благовісника