Святе Письмо з розважанням на 9 липня

До Римлян послання святого апостола Павла читáння.

Рим. 117 зач.; 15, 7-16.

7. Браття, будьте приязні один до одного, як і Христос був до вас на Божу славу. 8. Кажу бо, що Христос став слугою обрізання ради Божої правди, щоб здійснити обітниці; що були дані отцям, 9. а погани щоб прославили Бога за його милосердя, як написано:

Тож прославлятиму тебе серед народів, 
співатиму імені твоєму.

10. І знову каже: возрадуйтеся, погани, з його народом.

11. І знову:

Хваліте Господа всі народи. 
Нехай його возхваляють усі люди.

12. І ще каже Ісая:

Буде паросток Єссея, 
що встане панувати над народами. 
На нього будуть надіятись народи.

13. Нехай же Бог надії сповнить вас усякою радістю та миром у вірі, щоб ви вельми збагатилися в надії, силою Духа Святого.

14. Та й я сам, мої брати, переконаний щодо вас, що й ви повні доброти, наповнені усяким знанням, і можете один одного напоумляти. 15. Коли я декуди написав вам трохи сміливіше, то зробив це, щоб вам пригадати, завдяки благодаті, яка дана мені Богом на те, 16. щоб я був служителем Христа Ісуса між поганами і виконував святу службу Божого євангелія, щоб жертва поган була милою і освяченою у Святім Дусі.

Від Матея святого Євангелія читáння.

Мт. 48 зач. 12, 38-45.

38. В той час, приступивши до Ісуса, деякі з книжників та фарисеїв озвались до нього:

– Учителю, ми хочемо побачити знак від тебе.

39. Він у відповідь сказав їм:

– Лукаве кодло і перелюбне вимагає знаку, та знаку не буде йому дано, як тільки знак пророка Йони. 40. Як Йона був у нутрі кита три дні й три ночі, так буде Син чоловічий у лоні землі три дні й три ночі.

41. Люди ніневійські стануть на суді з цим родом і його засудять, бо вони покаялися на проповідь Йони, а тут – більше ніж Йона. 42. Цариця півдня стане на суді з цим родом і його засудить, бо вона прибула з кінця світу, щоб побачити мудрість Соломона, а тут – більше від Соломона.

43. Коли нечистий дух вийде з чоловіка, блукає по місцях безводних, шукаючи спочинку, та не находить. 44. Тоді каже: вернусь у дім свій, звідки я вийшов. Приходить і находить його порожнім, виметеним та прибраним. 45. Тоді він іде, бере з собою сім інших духів, гірших від себе, і вони входять і оселюються там, і останнє того чоловіка буде гірше, ніж перше.

Так буде і з цим лукавим родом.

Св. сщмч. Панкратія, єп. Тавроменійського Мт. 48 зач.; 12, 38-45.

Сьогодні розважмо над прийняттям людини людиною. У Святому писанні те, що стосується прийняття людини людиною, є окреслено дуже добре. Вже із самого початку, при описанні того, як Адам приймає жінку, даровану йому Богом, вказується на виникнення проблеми, коли інша особа сприймається як конкурент. Каїн, наслідуючи свого батька, сприймає брата вже як ворога, і це призводить до братовбивства. Такий спосіб життя, що бере свій початок у спотвореній любові, себелюбстві, виявляє небажання людини приймати іншу особу. Така логіка є гріховна. Саме в такий спосіб поводяться книжники і фарисеї, які вимагають знаку від Ісуса. Господь же їм вказує на знак Йони. Важливий знак для цієї групи, адже, він не полягає лишень у тому, що стосується трьох днів перебування пророка у нутрі кита, але й навчання пророка щодо прийняття людинолюбної волі Божої по відношенні до інших людей, людей-чужинців.

З іншого боку, у Святому Писанні є представлено також і інший спосіб ставлення до людини на прикладі гостинності Авраама, який прийняв подорожуючих гостей. Така життєва позиція дала можливість зустрітися із Господом і вийти із тупика смерті, адже, неплідна жінка Авраама отримала обіцянку, що через рік народить сина, тому що для Господа немає нічого неможливого (Бут 18, 14). 

У книзі Діяння апостолів описується гостинність тубільців на острові Мальта, куди пристав човен із апостолом Павлом. Цю гостинність у перекладі Хоменка окреслюється неабияким милосердям, в той час, як в грецькому тексті вжито термін філантропія (φιλανθρωπία), що означає людинолюбство. У Новому завіті іменник філантропія (φιλανθρωπία) вживається ще один тільки раз, коли у листі до Тита описується любов Бога до людей: «4 Та коли з'явилась доброта й любов до людей Спаса нашого Бога, 5 він спас нас не ради діл справедливости, які ми були зробили, але з свого милосердя, купіллю відродження і відновленням Святого Духа, 6 якого вилив на нас щедро через Ісуса Христа, нашого Спаса, 7 щоб ми, оправдані його благодаттю, стали згідно з надією спадкоємцями життя вічного» (Тит 3, 4-7).  

Прийняття іншої особи відбувається на основі людинолюбства, тобто здорової любові, на противагу себелюбству, тобто, пошкодженій гріхом любові. Ці люди з острова Мальта, подібно як і Авраам, керуючись людинолюбством, прийняли чужинців, через яких Бог дарував їм бачити величні речі і отримати зціленні їхніх недужих (Ді 28, 1-11).

Тому сьогодні апостол Павло закликає і нас, як він закликав дві тисячі років тому у листі до Римлян: «Приймайте один одного, як і Христос прийняв вас у Божу славу» (Рим 15, 7). Апостол запрошує до наслідування прикладу прийняття іншої особи на основі людинолюбства, що його подав нам сам Христос, прийнявши нас у Божу славу.