Святе Письмо з розважанням на 9 серпня

До Римлян послання святого апостола Павла читáння.

Рим. 113 зач.; 14, 6-9.

6. Браття, хто вважає на дні, ради Господа на них вважає; і хто їсть, ради Господа їсть, бож дякує Богові; і хто не їсть, ради Господа не їсть і дякує Богові. 7. Ніхто бо з нас не живе для себе самого і ніхто не вмирає для самого себе; 8. бо коли живемо, для Господа живемо і коли вмираємо, для Господа вмираємо. Отож чи ми живемо, чи вмираємо, ми Господні. 9. На це бо Христос умер і воскрес, щоб і над мертвими, і над живими панувати.

Від Матея святого Євангелія читáння.

Мт. 64 зач. 15, 32-39.

32. В той час покликав Ісус своїх учнів і сказав їм:

– Жаль мені цих людей, бо ось уже три дні, як вони зо мною, і не мають що їсти, а відпустити їх голодними не хочу, щоб, бува, не охляли десь в дорозі. 33. Кажуть до нього учні:

– Де нам узяти стільки хліба в пустині, щоб нагодувати стільки люду?

34. Ісус спитав їх:

– Скільки у вас хлібів?

– Сім, – кажуть, – і кілька риб.

35. Тоді він велів людям сісти на землю, 36. взяв сім хлібів та рибу, воздав хвалу, розламав і став давати учням, а ті людям. 37. Усі їли до наситу й назбирали куснів, що зосталися, сім повних кошів. 38. Тих же, що їли, було яких чотири тисячі чоловік, окрім жінок та дітей.

39. І відпустивши народ, Ісус сів до човна, і прибув у сторони Магдали.

 Св. ап. Матія
Мт. 64 зач.; 15, 32-39. «Де нам узяти стільки хліба в пустині, щоб нагодувати стільки люду?»

Багато люду в пустині. Це ж наче повторення історії з мандрівкою вибраного народу через пустиню до Обіцяної Землі. Звідки тоді взялося стільки хліба, щоб наситити всіх? Правильно! Бог зіслав манну з Неба. А тепер перед учнями був той самий Бог, що став людиною. В Євангелії від Йоана Ісус прямо каже, що Він є Хлібом, що зійшов з Неба, Хлібом життя (5:48). Батьки їли манну в пустині і померли, а той, хто їстиме цей Хліб – житиме повіки. 

Ми чітко розуміємо, що Христос говорив про Пресвяту Євхаристію, бо всі події пов’язані з насиченням народу хлібом (чи в Старому чи в Новому Завіті) вказують на неї. Церква завжди дбала про те, щоб всім вистачило Святого Причастя і ніхто не «голодував». Щоб була Євхаристія потрібні священники, які будуть її освячувати підчас Божественної Літургії. Євхаристія і Священство – ці два Таїнства нерозлучні. Тому турбота Ісуса  і Його апостолів – перших священників про те, щоб нагодувати усіх, хто прийшов слухати Слово є дуже доречною.  

Христова Церква завжди окрім духовних потреб своїх вірних, дбала теж про матеріальну підтримку потребуючих, нужденних, вдів та сиріт. Адже як казала свята Мати Тереза з Калькутти своїм сестрам: після зустрічі з Христом в Євхаристії, потрібно Його шукати і знаходити в нужденних. Це два місця де Він точно є присутній.

Слово благовісника