Святе Письмо на 27 вересня

Перше Послання Апостола Павла до Корінтян 1, 18-24. 18. Браття, слово про хрест – глупота тим, що погибають, а для нас, що спасаємося, сила Божа. 19. Писано бо: Знищу мудрість мудрих, і розум розумних зведу нінащо. 20. Де мудрий? Де учений? Де дослідувач віку цього? Хіба Бог не зробив дурною мудрість цього світу? 21. А що світ своєю мудрістю не пізнав Бога в Божій мудрості, Богові угодно було спасти віруючих глупотою проповіді. 22. Коли юдеї вимагають знаків, а греки шукають мудрости, 23. ми проповідуємо Христа розп'ятого – ганьбу для юдеїв і глупоту для поган, 24. але для тих, що покликані – чи юдеїв, чи греків – Христа, Божу силу і Божу мудрість. Євангеліє від Йоана 19, 6-11; 13-20; 25-28; 30-35. 6. В той час первосвященики і старші зібрали раду на Ісуса, щоб його вбити, і привели його до Пилата, кажучи: Візьми і розпни його! Каже їм Пилат: – Візьміть його ви й розіпніть, бо я ніякої вини не находжу в ньому. 7. Юдеї йому відповіли: – У нас є закон, і за законом він мусить умерти, бо він зробив себе Сином Божим. 8. Як Пилат почув те слово, налякався ще більше. 9. Вернувся він ще раз у Преторію й каже Ісусові: – Звідкіля ти? Ісус не дав йому одвіту. 10. Каже йому Пилат: – Зі мною не розмовляєш? Хіба не знаєш, що я маю владу відпустити тебе, і маю владу розп'яти тебе? 11. Відповів Ісус: – Ти не мав би наді мною ніякої влади, якби тобі не було дано згори. Тому, хто мене тобі видав, має більший гріх. 13. Пилат, почувши те слово, вивів Ісуса і сів на судилищі, на місці, що зветься Літостротон, по-єврейськи – Гаввата. 14. А був то день, коли приготовляли Пасху, близько шостої години. І каже до юдеїв: – Ось цар ваш. 15. Ті закричали: – Геть! Геть із ним! Розпни його! Пилат каже їм: – Царя вашого розп'яти? Первосвященики відповіли: – Нема у нас царя, крім кесаря! 16. І видав його їм на розп'яття. 17. Взяли вони Ісуса; і несучи свій хрест, він вийшов на місце, зване Череп, по-єврейськи Голгота. 18. Там його розп'яли і з ним двох інших з одного й з другого боку, Ісуса ж посередині. 19. Пилат велів зробити напис і прибити на хресті. Написано було: «Ісус Назарянин цар юдейський». 20. Багато з юдеїв читали той напис, бо місце, де був розп'ятий Ісус, було близько міста. Писано було по-єврейськи, по-грецьки і по-римськи. 25. При хресті Ісуса стояли його мати, сестра його матері, Марія Клеопова та Марія Магдалина. 26. Коли Ісус побачив матір і учня, якого він любив, що стояв біля неї, сказав до матері: – Жено, ось син твій. 27. Потім каже до учня: – Ось мати твоя. І від тієї хвилини учень узяв її до себе. 28. По тому Ісус, знаючи, що все совершилось, щоб збулося Писання, мовив: – Спраглий я. 30. Скуштувавши оцту, Ісус сказав: – Звершилось. І схиливши голову, віддав духа. 31. Тому що то була п'ятниця та щоб тіла не лишилися в суботу на хресті, бо був Великдень тієї суботи, юдеї просили Пилата, щоб переламали їм голінки і їх зняли. 32. Вояки прийшли й переламали голінки першому і другому, що були з ним розп'яті. 33. Та коли приступили до Ісуса і побачили, що він уже помер, голінок йому не ламали, 34. але один з вояків проколов йому списом бік і зараз же потекла кров і вода. 35. І той, який бачив, свідчить те, і свідчення його правдиве; і він знає, що говорить правду, щоб ви теж увірували.

---

Хрест для нас має бути постійним нагадуванням про безмірну любов і про безмірні страждання через неї. Тож, коли виникатиме думка: якою є правдива любов, пам’ятаймо про жертву Ісус з любові до нас.

Хрест має бути спомином того, що маємо більше, ніж заслуговуємо. Бо ані ті, які кричали: „Розіпни Його!“ і відрікалися в час, коли були найбільше потрібні, ані ми — сучасні, модні, з умінням аналізувати вчинки інших, не оцінюємо належним чином те, що нам дароване.

Та й навіть більше, символ хреста має стати певним обов’язком — жити так, як належить тим, хто створені „за образом і подобою Божою“. Пам’ятати, що Той, Хто „смертю смерть подолав“ дбає про те, щоб ми жили, як переможці зла, а не переможені ним.