Святе Письмо з розважанням на 1 травня

Діяння Апостолів 6, 8 - 7, 5; 47-60. 8. В тих днях Стефан, повний благодаті й сили, творив чуда й великі знаки в народі. 9. І встали деякі з синагоги, так званої лібертинів, киренеїв, олександрійців і з Кілікії та з Азії, і сперечалися із Стефаном, 10. але не могли встоятися супроти мудрости й духа, яким говорив. 11. Тоді вони підмовили людей, щоб сказали: – Ми чули, як він говорив образливі слова проти Мойсея та проти Бога. 12. І підбурили народ, старших та книжників, і, напавши, схопили і привели його в синедріон. 13. Там вони поставили свідків, що говорили: – Цей чоловік не перестає говорити проти цього святого місця та закону. 14. Ми чули, як він говорив, що Ісус, отой Назарянин, зруйнує це місце і змінить звичаї, які Мойсей був дав нам. 15. І коли всі, що сиділи в синедріоні, пильно дивилися на нього, бачили його лице, немов лице ангела. 1. Первосвященик спитав: – Чи воно справді так? 2. Він відповів: – Мужі брати й отці, слухайте. Бог слави з'явився батькові нашому Авраамові, як він ще був у Месопотамії, перш ніж він оселився у Харані, 3. і сказав до нього: вийди з землі твоєї і з роду твого, і йди в землю, яку я тобі покажу. 4. Тоді він вийшов з Халдейської землі й оселивсь у Харані; а звідти, як умер його батько, переселив його у цю землю, в якій живете нині. 5. І не дав йому в ній спадщини ані на ступінь ноги. 47. Соломон же збудував йому дім. 48. Та не в рукотворених храмах живе Всевишній, як пророк говорить: 49. Небо – престол мій, земля ж – підніжок ніг моїх. Який дім ви мені збудуєте, каже Господь, або яке місце мого відпочинку? 50. Хіба то не моя рука все те створила? 51. Ви, тугошиї та необрізані серцем і вухом! Ви завжди противитеся Духові Святому. Які батьки ваші, такі й ви. 52. Кого з пророків не гонили батьки ваші? Вони вбили тих, що наперед звіщали прихід Праведного, якого ви тепер стали зрадниками й убивцями; 53. ви, що одержали закон за велінням ангелів, але не зберігали його. 54. Почувши це, вони розлютилися у своїм серці й заскреготали зубами на нього. 55. А він, повний Духа Святого, дивлячись у небо, побачив славу Божу й Ісуса, який стояв по правиці Бога, 56. і мовив: – Ось бачу відкрите небо й Сина чоловічого, що стоїть по правиці Бога. 57. Вони ж закричали сильним голосом і, затуливши вуха, кинулись на нього разом, 58. вивели за місто, і стали каменувати. Свідки ж поклали свою одежу у ногах юнака, що звався Савло. 59. І каменували Стефана, який взивав, кажучи: – Господи Ісусе, прийми духа мого. 60. І впавши на коліна, крикнув сильним голосом: – Господи, не візьми їм цього за гріх. І промовивши це, заснув смертю.   Євангеліє від Івана 4, 46-54. 46. Того часу був один царський урядовець, якого син нездужав у Капернаумі. 47. Зачувши, що Ісус прибув з Юдеї в Галилею, він прийшов до нього і став просити, щоб він прийшов і зцілив його сина, бо той мав уже вмирати. 48. Ісус каже до нього: – Ви не вірите, якщо не побачите знаків і чудес! 49. Царський урядовець сказав йому: – Господи, прийди, поки не вмерла моя дитина! 50. Ісус мовив до нього: – Іди, твій син живе. Повірив чоловік слову, що сказав Ісус, і пішов. 51. Коли він був уже в дорозі, слуги, що вийшли йому назустріч, сказали йому, що син його живий-здоровий. 52. Він спитав їх, о котрій годині стало йому легше. – Учора ввечорі о сьомій годині пропасниця покинула його, – вони йому сказали. 53. І зрозумів батько, що те сталося о тій самій годині, коли Ісус сказав йому: син твій живе. І увірував сам він і увесь дім його. 54. Це друге чудо, що зробив Ісус, вернувшися з Юдеї у Галилею. *** Іди, твій син живе... Нам часто так бракне у повсякденному житті вміння довіряти Богу. Все хочемо мати під контролем. Однак багато чого нам непідвладне. Як і цього батька, так часто кожного з нас розпач приводить до Ісуса. Коли немає уже виходу, залишається лише довіритись Христові... І стається чудо... Ісус спокійно каже: йди, все добре. Не чекаймо критичних моментів, але будь-які труднощі навчімось приносити до Христа. він завжди поруч і завжди готовий допомогти.