Святе Письмо з розважанням на 11 вересня

Діяння Апостолів 13, 25-33.

25. В тих днях, сповнивши свій шлях, Іван мовив: «Я не той, за кого ви мене вважаєте; он іде за мною той, якому я не гідний взуття розв'язати».

26. Мужі брати, сини роду Авраама, і ті між вами, що бояться Бога! Вам послане слово цього спасіння. 27. Та мешканці Єрусалиму і князі їхні не визнали його і, засудивши його, сповнили слова пророків, які читаються щосуботи. 28. І не найшовши в ньому ніякої вини смерти, вимагали у Пилата вбити його. 29. А коли виконали все, що було написано про нього, зняли його з хреста й поклали до гробу. 30. Та Бог воскресив його з мертвих, 31. і він багато днів являвся тим, що прийшли з ним з Галилеї в Єрусалим, які й тепер свідками його перед народом. 32. І ми звіщаємо вам ту обітницю, що була дана батькам нашим. 33. Бог її здійснив нам, їхнім дітям, воскресивши Ісуса, як написано у другому псалмі:

Ти – мій син;

я породив тебе сьогодні.

Євангеліє від Марка 6, 14-30.

14. В той час почув цар Ірод про Ісуса, бо ім'я його стало явним, – і казав, що Іван Христитель воскрес із мертвих, і тому чудодійні сили діють у ньому. 15. Інші ж твердили: то – Ілля, а ще інші: то пророк – один із пророків.

16. Дочувши про те, Ірод мовив:

– То Іван, якому я відтяв голову; він устав із мертвих.

17. Бо то був той Ірод, що послав був схопити Івана і зв'язав його в темниці задля Іродіяди, жінки Филипа, свого брата, бо оженився був з нею. 18. Іван казав Іродові:

– Не личить тобі мати жінку брата твого.

19. Іродіяда ж лютилась на нього й бажала убити його, та не могла, 20. бо Ірод боявся Івана, знаючи, що він був чоловік справедливий і святий, і беріг його. Слухаючи його, він дуже непокоївся, однак слухав його охоче.

21. Як же настав сприятливий час, коли Ірод у день свого народження справляв бенкет для своїх вельмож, тисячників та знатних галилейських, 22. увійшла дочка тієї Іродіяди, танцювала і догодила Іродові та гостям. Цар сказав дівчині:

23.– Проси в мене, чого бажаєш, я дам тобі, хоч би й половину мого царства.

24. Вийшла вона й каже матері:–

Чого маю просити?

Вона ж відповіла:

– Голову Івана Христителя!

25. І зараз же, увійшовши хутенько до царя, дівчина попросила:

– Хочу, щоб ти дав мені негайно на полумиску голову Івана Христителя.

26. Цар вельми засмутився, та задля присяги й гостей не хотів їй відмовити. 27. І послав цар відразу свого прибічника, наказавши йому принести голову Івана. 28. Пішов той, відтяв йому голову у в'язниці, приніс її на полумиску й подав дівчині, а дівчина дала її матері. 29. Учні його довідавшись про те, прийшли й узяли його тіло та поклали його до гробу.

30. Апостоли вернулися до Ісуса й розповіли йому про все, що робили й чого навчали.

---

Іродіяда ж лютилась на нього й убити його бажала, та не могла, бо Ірод боявся Йоана, знаючи, що чоловік він був справедливий і святий, тож і беріг його.

Історія про страту Івана Хрестителя для кожного з нас може бути дуже повчальною. Не раз зло не може діяти відкрито. У цьому випадку Іродіяна, яка була опанована злою пристрастю, використовує для своїх цілей свою дочку. Якби Соломія мала свою власну волю і в першу чергу слухалася б Господа, а тоді батьків, вона би не наказала Іродові вбити Івана Хрестителя. Але для Соломії Господом була її матір. Часто нам важко є порвати емоційний зв'язок з людьми, які нам дуже близькі, і хоч ми розуміємо, що вони роблять неправильно, ми підтакуємо їм, погоджуємося з ними, попускаємо зло, а то й слухаємося їх, "бо то ж мама сказали, бо то ж тато сказали". Господь Бог чітко сказав: "Нехай в тебе не буде інших богів окрім мене". Це значить, що єдиний, кого ми повинні слухатися - наш Бог. А батьків ми повинні шанувати.

Також гірко нам визнавати, що чоловіки через свою хтивість мають таку слабкість перед жінками. Багато владних чоловіків спокусилися через жінок і таким чином ворог заволодів ними. Чоловіки усвідомлюючи таку свою схильність до слабкостей, мали б краще пильнувати своє серце і завжди зберігати холодний розум. Особливо коли вони наділені владою і від них залежать долі інших людей. Так само жінки, розуміючи, що можуть бути знаряддям у чиїхось руках, не мали б цим зловживати і не наражати чоловіків на спокусу.

Господи! Багато спокус звідусіль мене оточує. Але я покладаюся на Тебе. Пошли мені мудрості, сили, відваги. Я сприйматиму це як випробування, щоби і Ти і я пересвідчилися, що я вірний Тобі, Амінь

Мар'ян Довганик