Святе Письмо з розважанням на 13 квітня

Діяння Апостолів 3, 1-8.

1. В ті дні Петро й Іван ішли у храм на молитву о дев'ятій годині. 2. Був там чоловік кривий від лона матері своєї, якого приносили й клали щодня біля дверей храму, що звалися Красними, просити милостині від тих, що йшли до храму. 3. Як тільки він побачив Петра й Івана, що входили у храм, став просити у них милостині. 4. Глянувши на нього, Петро з Іваном сказали:

– Глянь на нас!

5. Той дивився на них пильно, надіючись від них що дістати. 6. Петро промовив:

– Срібла й золота нема у мене; що ж маю, те тобі даю: в ім'я Ісуса Христа Назарянина встань і ходи!

7. І схопивши його за правицю, підвів його, і тієї ж хвилі окріпли його ноги з суглобами. 8. Схопився і встав той, і почав ходити, і увійшов з ними у храм, на ходу підскакуючи і хвалячи Бога.

Євангеліє від Йоана 2, 12-22.

12. В той час прийшов Ісус у Капернаум, сам він і його мати, і брати та його учні, і пробули там кілька днів.

13. Близько була юдейська Пасха, й Ісус вирушив до Єрусалиму. 14. Найшов він у храмі продавців волів, овець і голубів; сиділи там і міняйли. 15. І зробивши бич із мотуззя, вигнав із храму всіх, і овець, і волів; гроші міняйлів розсипав, і столи перевернув. 16. А продавцям голубів сказав:

– Візьміть геть оце звідси і не робіть дому Отця мого торговельним домом!

17. Пригадали тоді його учні, що написано було:

ревність дому твого мене з'їдає.

18. Юдеї ж озвались і мовили до нього:

– Який знак даєш нам, що таке чиниш?

19. Ісус у відповідь сказав їм:

– Зруйнуйте храм цей, і я його за три дні поставлю.

20. Юдеї відповіли:

– Храм цей будовано сорок і шість років, а ти його за три дні поставиш?

21. Та він говорив про храм свого тіла. 22. І коли воскрес із мертвих, згадали його учні, що він те говорив їм, і увірували Писанню та слову, яке Ісус сказав був.

Срібла й золота нема у мене; що ж маю, те тобі даю: в ім'я Ісуса Христа Назарянина встань і ходи.

Іноді буває, що у своїх молитвах ми вперто просимо про щось і коли цього не отримуємо, нарікаємо.

Бог не хоче мене чути, Йому не до моїх прохань. Однак минає час - і ми починаємо розуміти, чому Бог діє так, а не інакше.

Кривий чоловік аж ніяк не розраховує отримати зцілення від перехожого, максимум - якихось декілька монет. А тут - отримує втрачене здоров'я.

Бог пам'ятає про кожного з нас і робить чуда для нас тоді, коли ми цього найменше очікуємо.