Святе Письмо з розважанням на 16 квітня

Діяння Апостолів 3, 19-26.

19. B ті дні Петро сказав людям: Покайтеся й наверніться, щоб ваші гріхи були відпущені 20. і щоб прийшли від Господа часи відпочинку, і він прислав призначеного вам Христа Ісуса. 21. Треба було, щоб його прийняло небо аж до часу відновлення усього, про що Бог споконвіку говорив устами своїх святих пророків. 22. Мойсей сказав: Господь, Бог наш, воздвигне вам Пророка, як мене, з-поміж братів ваших. Ви слухатиметесь його в усьому, що вам скаже. 23. А кожний, хто не буде слухатися того Пророка, буде викорінений з народу. 24. Так само всі пророки від Самуїла й ті, що говорили потім, звіщали про ці дні. 25. Ви – сини пророків і завіту, що Бог був заключив із вашими батьками, кажучи до Авраама: у твоїм потомстві будуть благословенні всі сім'ї землі. 26. Вам насамперед Бог воздвигнув слугу свого й послав його, щоб він благословив вас та відвертав кожного з вас від поганих учинків.

Євангеліє від Йоана 2, 1-11.

1. Одного разу було весілля в Кані Галилейській, і була там мати Ісуса. 2. Запросили на весілля також Ісуса та його учнів. 3. Коли ж забракло вина, мати Ісуса каже до нього:

– Вина не мають.

4. Ісус відповів їй:

– Що мені й тобі, жінко? Ще не прийшла моя година.

5. Але мати його мовила до слуг:

– Що тільки скаже вам, робіте.

6. Було ж там шість кам'яних посудин на воду, для юдейських очищень; кожна вміщала дві або три міри. 7. Сказав їм Ісус:

– Наповніть посудини водою.

8. Вони наповнили їх по вінця. Далі каже:

– Зачерпніть тепер і несіть до весільного старости.

І понесли. 9. Коли староста покуштував воду, що стала вином – не знав він, звідки воно взялося, знали лише слуги, котрі зачерпнули воду – закликав молодого 10. і мовив до нього:

– Кожен чоловік дає спершу вино добре, а як уп'ються – гірше. Ти ж добре вино зберіг досі.

11. Ось такий початок чудес учинив Ісус у Кані Галилейській і тим об'явив свою славу, і учні його увірували в нього.

Ді.3, 19: "Покайтеся й наверніться, щоб ваші гріхи були відпущені"

Щоразу коли нам доводиться визнавати - я згрішила чи згрішив, здається, що цього вже достатньо для того, щоб Господь нам пробачив. Ми чомусь не завжди замислюємося, що насправді має бути усвідомлення: цей наш проступок відбивається передовсім на нашому житті. Що від того лише нам гірше.

Яким має бути розкаяння, щоб ми знов наблизилися до Бога, а не були відділені стіною гріхів? Найперше - усвідомлення гріха та настанова для себе більше цього не робити. А вже тоді, крок за кроком змінювати своє життя, пам'ятаючи: Господь чекає мене і завжди готовий прийняти в свої обійми. І лише від мене залежить, коли зможу знов прийти до Нього.