Святе Письмо з розважанням на 17 лютого

Послання Апостола Павла до Римлян 14, 19-26. 19. Тож стараймося про те, що веде до миру і до обопільного будування. 20. Не руйнуй Божого діла задля їжі. Все чисте, та горе чоловікові, що їжею призводить до упадку. 21. Добре не їсти м'яса і вина не пити, ні того, об що твій брат спіткнувся б. 22. Ту віру, що ти маєш, тримай її для себе перед Богом. Блажен, кому совість не закидає в тому, що рішив робити. 23. Хто ж вагається, коли їсть, уже засуджений, бо не чинить по добрій вірі; все бо, що не по добрій вірі – гріх. 24. Тому ж, хто може вас утвердити згідно з моїм Євангелієм і з проповідуванням Ісуса Христа, згідно з відкриттям тайни, промовчаної протягом відвічних часів, 25. тепер же об’явленої через писання пророків, за велінням предвічного Бога, і розголошеної для всіх народів, щоб вони корились вірі, 26. — Богові, єдиному мудрому, через Ісуса Христа, слава на віки вічні. Амінь. __________ Послання Апостола Павла до Галатів 5, 22 - 6, 2. 22. А плід Духа: любов, радість, мир, довготерпіння; лагідність, доброта, вірність, 23. тихість, здержливість. На все це нема закону. 24. Котрі ж Ісус-Христові, розп'яли тіло з його пристрастями та похотями. 25. Коли живемо духом, духом ходімо. 26. Не будьмо суєславні, задиркуваті між собою, завидущі одні одним. 1. Брати! Коли б хто попав у яку провину, ви, духовні, такого наставляйте духом лагідности; але вважай, щоб і ти не впав у спокусу. 2. Носіте тягарі один одного, і так виконаєте закон Христа. __________   Євангеліє від Матея 6, 1-13. Сказав Господь: 1. Уважайте добре, щоб ви не чинили ваших добрих учинків перед людьми, які б вас бачили, а то не матимете нагороди в Отця вашого, що на небі. 2. Отож, коли даєш милостиню, не труби перед собою, як роблять лицеміри по синагогах та вулицях, щоб їх хвалили люди. Істинно кажу вам: вони вже мають свою нагороду. 3. Ти ж, коли даєш милостиню, нехай твоя ліва рука не знає, що робить твоя права: 4. щоб твоя милостиня була таємна, і Отець твій, що бачить таємне, воздасть тобі. 5. А коли молитеся, не будьте як лицеміри, що люблять молитися перед усіма по синагогах та на перехрестях, щоб показатися людям. Істинно кажу вам: вони вже мають свою нагороду. 6. Ти ж, коли молишся, увійди у свою кімнату, зачини за собою двері й молись Отцеві твоєму, що в тайні, і Отець твій, що бачить таємне, воздасть тобі. 7. Коли ж молитесь, не говоріть зайвого, як погани; гадають бо, що за своїм многословієм будуть вислухані. 8. Не будьте, отже, подібні до них, бо Отець ваш небесний знає, чого вам треба, перш ніж ви просите в нього. 9. Моліться, отже, так: Отче наш, що єси на небі! Нехай святиться твоє ім'я; 10. Хай прийде твоє царство; нехай буде воля твоя як на небі, так і на землі. 11. Хліб наш насушний дай нам днесь. 12. Прости нам довги наші, як і ми прощаємо довжникам нашим. 13. Не введи нас у спокусу, але визволь нас від лукавого. __________ Євангеліє від Матея 11, 27-30. Сказав Господь своїм учням:. 27. Все передане мені моїм Отцем, і ніхто не знає Сина, крім Отця, і Отця ніхто не знає, крім Сина, та кому Син схоче відкрити. 28. Прийдіть до мене всі втомлені й обтяжені, і я облегшу вас. 29. Візьміть моє ярмо на себе й навчіться від мене, бо я лагідний і сумирний серцем, і найдете полегшу душам вашим. 30. Ярмо бо моє любе й тягар мій легкий. __________ Коли б хто попав у яку провину, ви, духовні, такого наставляйте духом лагідности. Добре слово може розтопити найзболеніше серце. Бо всі ми чогось приходимо до тих злих шляхів - часто тому, що не відчули в свій час любові. От і шукаємо її там, де її й не було ніколи, обманюючи самі себе. І коли нам хтось докорятиме - ми можемо ще більше занепасти. Подумати, що шляху назад немає, що ми - якісь невдахи, які все ходять не туди, і нічого путнього з нас не виросте. Але лагідна любов може пробудити у нас нову віру в себе. Ми відчуємо,  що здатні на більше. Що здатні бути святими і йти вперед, з Богом і до Бога. Будьмо лагідні до всіх нелагідних - і розтопимо кригу не одного серця.  Коли ж молитесь, не говоріть зайвого, як погани; гадають бо, що за своїм многословієм будуть вислухані. Коли ми розмовляємо з дорогою нам людиною - хіба ми розраховуємо на те, що що більше приємних слів ми їй скажемо - то краще? Чи ми все ж стараємося просто бути щирими і зважувати кожне слово, щоб воно передало те, що ми відчуваємо ? Деколи люди, що люблять одне одного, просто мовчать. Дивляться одне на одного - і бачать цілий світ у очах. Деколи - дивляться разом на чудовий краєвид і наповнюються разом тією красою. Як багато треба слів, щоб спілкуватись по-справжньому з Богом, якого ми любимо? Чи можна просто вглядтися, вслухатися? Чи можна з Богом мовчати?