Святе Письмо з розважанням на 18 квітня

Псалом 24

До тебе, Господи, підношу душу мою,* на тебе покладаюсь, Боже мій.

Не дай, щоб я осоромивсь!* Не дай, щоб вороги мої злораділи наді мною.

Бо ніхто з тих, що на тебе чекає, не осоромиться.* Нехай осоромиться, хто зраджує без причини.

Вкажи мені, Господи, твої дороги,* навчи мене, де твої стежки.

Напути мене по твоїй правді й навчи мене,* бо ти Бог, мій Спаситель, тебе очікую увесь день.

Згадай про твоє милосердя, Господи,* і про твою милість, вона бо споконвіку.

Гріхів юности моєї і переступів моїх не згадуй,* з милосердя твого згадай мене, Господи, доброти твоєї ради.

Добрий Господь і праведний,* тому й навчає грішників дороги.

Наводить покірливих на правду* і навчає смиренних путі своєї.

Усі стежки Господні – милість і правда* для тих, що бережуть завіт його і свідоцтва його.

Імени твого ради, Господи,* відпусти гріх мій, бо він великий.

Хто він, той чоловік, що Господа боїться?* Він вкаже йому дорогу, яку той має вибрати.

Сам він зазнає щастя,* і рід його успадкує землю.

Довірливий Господь до тих, які його бояться,* і свій завіт дає їм знати.

Очі мої завжди до Господа,* бо він звільнить від сіті мої ноги.

Зглянься і змилосердься наді мною,* бо я самотній і нещасний.

Злагідни скорботи мого серця* і виведи мене з тісноти моєї.

Споглянь на моє горе й на труд мій,* і відпусти всі гріхи мої.

Глянь, яка безліч ворогів у мене;* ненавистю лютою ненавидять мене.

Збережи мою душу й спаси мене,* щоб я не за знав ганьби, бо до тебе прибігаю.

Нехай правота і досконалість мене зберігають, бо на тебе, Господи, я надіюсь.

Визволь Ізраїля, о Боже,* від усіх його скорбот.

Псалом 24: "Збережи мою душу й спаси мене"

Страсний тиждень - особливий період для заглиблення в розуміння глибини саможертовності і милосердя. Так, в ньому багато болю, страждань, зради, несправедливості... І ворог хоче, щоб ми акцентували свою увагу лише на цьому. Та мусимо пам'ятати, що в основі - нескінченна любов Бога.

Ця війна - на винищення... Фізичне, моральне, духовне. І ворог прагне, щоб наша злість і ненависть, відчуття несправедливості і покинутості стали в центрі нашого болю. Та ми повинні пам'ятати, що Бог не покинув жодного з нас. І саме та безмежна любов і жертовність воїнів, які протистоять ворожій навалі, є тим, що має стати в основі, коли відчуваємо, що втрачаємо твердь під ногами і віру в душах.

Боже, збережи мою душу від іржі ненависті, спаси мене від сліпоти болю, дозволь із відкритим серцем прийняти Твою любов задля спасіння.