Святе Письмо з розважанням на 19 березня

Псалом 3

О Господи, як багато моїх ворогів,* багато їх повстало проти мене.

Багато тих, що мені кажуть:* «Нема йому спасіння в Бозі».

Але ти, Господи, щит мій навколо мене,* ти моя слава, підносиш голову мою вгору.

Я голосно візвав до Господа,* і він вислухав мене з гори святої своєї.

Я ліг собі й заснув, і пробудився,* бо Господь мене зберігає.

Я не боюся безлічі людей,* що навколо мене обсіли.

Воскресни, Господи, спаси мене, мій Боже!* По щелепах вдарив ти всіх ворогів моїх, розторощив зуби злих.

У Господа спасіння,* і на твій народ – благословення твоє.

Я ліг собі й заснув, і пробудився, бо Господь мене зберігає.

Скільки ж нових і нових спроб нам дає Бог. Ми завжди можемо встати після того, як ляжемо. Ми завжди можемо встати після того, як впадемо. Це цілком можливо, якщо пам'ятати, що наше життя – це фантастична казка, яку нам дарує Бог щодня. Правда ж, у казках бувають не лише веселі й позитивні моменти, а й сумні, непевні і навіть страшні? Хтось скаже: але ж як спокійно можна сприймати розлуку, хворобу, смерть? Проте ніхто не каже сприймати "спокійно". Емоції – це невід'ємна наша частинка. Але все ж усе в нашому житті є під Божою опікою, коли ми на Нього покладаємося. І все можна, оплакавши навіть, сприймати, як безцінний Божий дар.

Новий день, нові спроби, нові печалі й радості. Хай це все буде для нас легким і сповненим любові. Бо Господь нас зберігає. І дає нам шанс на щастя – набагато частіше, ніж нам може здаватися ;)