Святе Письмо з розважанням на 23 квітня

Діяння Апостолів 5, 12-20. 12. В тих днях руками апостолів робилося багато знаків і чудес у народі. Усі вони були однодушно у притворі Соломона, 13. і ніхто інший не насмілювався до них приставати, але народ хвалив їх вельми. 14. Віруючих дедалі більше й більше приставало до Господа, сила чоловіків і жінок; 15. так що й на вулиці виносили недужих і клали на постелях і на ліжках, щоб, як ішов Петро, бодай тінь його на кого з них упала. 16. Сила людей збиралась і з довколишніх міст Єрусалиму, несучи хворих та тих, яких мучили нечисті духи, і вони всі видужували. 17. Устав тоді первосвященик і всі ті, що були з ним, – була то секта садукеїв, – і повні заздрощів, 18. наклали руки на апостолів і вкинули їх до громадської в'язниці. 19. Але вночі ангел Господень відчинив двері в'язниці і, вивівши їх, мовив: 20. – Ідіть, станьте в храмі і говоріть до народу всі слова життя цього.   Євангеліє від Івана 20, 19-31. 19. Коли настав вечір, того самого дня, першого в тижні, і двері були замкнені там, де були учні, зі страху перед юдеями, прийшов Ісус, став посередині й каже їм: – Мир вам! 20. Сказавши це, показав їм руки й бік. І зраділи учні, побачивши Господа. 21. І знову Ісус їм каже: – Мир вам! Як мене послав Отець, так я посилаю вас. 22. Сказавши це, дихнув на них і каже їм: – Прийміть Духа Святого. 23. Кому відпустите гріхи – відпустяться їм, кому ж задержите – задержаться. 24. Тома ж, один з дванадцятьох, на прізвище Близнюк, не був з ними, коли прийшов Ісус. 25. Інші учні йому сказали: – Ми бачили Господа. Він відповів: – Як не побачу на його руках ран від цвяхів і не вкладу мого пальця у місце, де були цвяхи, і коли руки моєї не вкладу в його бік, не повірю! 26. По вісьмох днях учні його знову були в домі, і Тома був з ними. Увіходить Ісус – а двері були замкнені – і стає посередині й каже: – Мир вам! 27. Потім каже до Томи: – Вложи сюди твій палець і глянь на мої руки. І простягни твою руку і вклади її у бік мій. І не будь невіруючий, але віруючий! 28. Тома відповів і сказав до нього: – Господь мій і Бог мій! 29. Каже йому Ісус: – Тому що ти бачив мене, віруєш. Щасливі ті, які не бачили й увірували! 30. Багато ще й інших чудес сотворив Ісус на очу своїх учнів, що їх не записано в цій книзі. 31. А ці записано, щоб ви увірували, що Ісус – Христос, Син Божий, та увірувавши, щоб мали життя в його ім'я. *** Щасливі ті, хто не бачили, але увірували... Всі ми християни не були безпосередніми свідками Христового життя, однак зберігаємо віру через віки, утверджуючись щодня у ній, в буденних переживаннях і труднощах. Скільки разів кожен з нас сумнівався, як колись Тома, як іноді вимагаємо від Бога якихось незвичних знаків. Однак Ісус готовий кожному запропонувати свої відкриті рани. Сьогодні, як і тисячі років тому Ісус каже: "Мир вам".