Святе Письмо з розважанням на 25 серпня

Перше Послання Апостола Павла до Корінтян 2, 6-9. 6. Браття, ми говоримо про мудрість між досконалими, не про мудрість цього віку, ні про мудрість князів цього віку, що зникають; 7. але говоримо про мудрість Божу тайну, закриту, що Бог призначив перед віками нам на славу; 8. її ніхто з князів цього віку не пізнав, бо якби були пізнали, Господа Слави б не розп'яли, 9. але, як написано:   Євангеліє від Матея 22, 15-22. 15. Одного разу радились фарисеї, як би зловити Ісуса на слові, 16. і посилають до нього своїх учнів разом з іродіянами. – Учителю, – кажуть вони, – ми знаємо, що ти щирого серця і що дороги Божої навчаєш по правді і не вважаєш ні на кого, бо не дивишся на лице людей. 17. Скажи нам, як тобі здається: чи вільно давати кесареві податок, чи ні? 18. Ісус, знаючи їхнє лукавство, озвався: 19. – Чого мене спокушаєте, лицеміри? Покажіть мені податковий гріш. Ті принесли йому динарій. 20. Він спитав їх: – Чий це образ і напис? 21. Відповідають йому: – Кесарів. Тоді він до них каже: – Віддайте кесареве кесареві, а Боже – Богові. 22. Почувши це, вони здивувались і, лишивши його, відійшли.

---

Корінтян 2, 9 : "Чого око не бачило й вухо не чуло, що на думку людині не спало, те приготовив Бог тим, що його люблять"

Наші прохання до Господа часто досить рутинні та приземлені. І в цьому нема нічого незвичного. Адже нас найбільше турбує те, чим живемо, що є в нашому щоденні. Інколи ми настільки зосередженні на повсякденних клопотах, що можемо пропустити те більше й важливіше, що для нас готує Бог. І навіть більше, ми можемо бути заскоченя тим, що в житті раптом трапляється щось неймовірне. Та, якщо ми відкриті до волі Всевишнього, якщо цілковито віддаємося їй, то маємо очікувати на диво!