Святе Письмо з розважанням на 27 жовтня

До Колосян послання святого апостола Павла читáння.

Кол. 253 зач.; 2, 1-7.

1. Браття, хочу, щоб ви знали, яке в мене велике піклування за вас і за лаодікеян та за всіх тих, що не бачили мене особисто, 2. щоб потішити серця їхні, в любові з'єднані, і збагатити повним розумінням для досконалого пізнання Божої тайни – Христа, 3. в якому сховані всі скарби мудрости й знання.

4. Кажу вам це, щоб ніхто не зводив вас пустими нібито доводами, 5. бо хоч я відсутній тілом, але духом я з вами, і дивлюся з радістю на порядок у вас та на твердість вашої віри в Христа.

6. Отже, як ви прийняли Господа Ісуса Христа, так у ньому і ходіте: 7. вкорінені в ньому, збудовані на ньому і зміцнені в тій вірі, якої ви навчились, стараючись рости у ній дедалі з подякою.

Від Луки святого Євангелія читáння.

Лк. 42 зач. 9, 12-17.

12. Одного разу приступили до Ісуса дванадцять учнів його та й кажуть:

– Відпусти людей: хай ідуть по хуторах та селах, що навколо, і найдуть собі притулок та поживу, бо тут ми в пустому місці.

13. А він їм каже:

– Дайте ви їм їсти.

Вони відповіли:

– Є у нас тільки п'ять хлібів і дві риби. Хіба що підемо та купимо поживи для всього цього народу.

14. Було бо їх яких п'ять тисяч чоловіків. Ісус сказав до своїх учнів:

– Розсадіть їх гуртами по яких п'ятдесят чоловіка.

15. Вони так зробили й усіх розсадили. 16. Тоді він узяв п'ять хлібів і дві риби і, звівши очі вгору, благословив їх, поламав і дав учням, щоб вони клали перед народом. 17. Усі їли до наситу й зібрали кусні, що зосталися, дванадцять кошів.

Луки 9, 16: “Тоді він узяв п’ять хлібів і дві риби і, звівши очі вгору, благословив їх, поламав і дав учням, щоб вони клали перед народом”

Ісус дбав не тільки про поживу для людських душ, а й забезпечив тим, які прийшли Його послухати, поживу, щоб вони не були голодні. 

Христос помножує хліб і рибу, так, як помножував і помножує благословення і милосердя для тих, які йдуть за Ним.

Це біблійне чудо засвідчує нам те, к Господь дбає про нас, якщо приходмо до Нього. Будучи з Богом, не відчуватимемо нужди ні в чому, що справді потрібне для нашого щастя і повноти життя.