Святе Письмо з розважанням на 28 вересня

До Ефесян послання святого апостола Павла читáння.

Еф. 225 зач.; 4, 14-19.

14. Браття, не будьмо більше малолітками, якими кидають хвилі і кружляє усякий вітер науки, щоб обманом людським і всякими хитрощами увести у блуд. 15. Але будемо жити по правді та в любові в усьому, зростаючи в того, хто є голова – у Христа. 16. Від нього все тіло, складене та споєне всілякими зв'язками взаємної помочі згідно з відповідним діянням кожного члена, бере зріст на будування самого себе в любові.

17. Кажу, отже, і в Господі вас заклинаю, щоб ви більш не поводились, як поводяться погани, що ходять у суєті свого ума, 18. запаморочені умом, далекі від життя в Бозі через їх неуцтво, що в них, та через зачерствілість їх серця. 19. Вони, отупілі, віддали себе непогамованій розпусті, щоб з запалом чинити всяку нечисть.

Від Марка святого Євангелія читáння.

Мр. 52 зач. 11, 27-33.

27. В той час прийшов Ісус у Єрусалим. І коли він ходив у храмі, підійшли до нього первосвященики, книжники та старші 28. й кажуть до нього:

– Якою владою чиниш це? Хто дав тобі владу це робити?

29. Ісус відповів їм:

– Спитаю я вас одну річ; 30. дайте мені відповідь, і я скажу вам, якою владою я чиню. Іванове хрищення було з неба чи від людей? Відповіжте мені.

31. Вони почали міркувати між собою й говорити: як відповімо: з неба, – скаже: чому ж ви не повірили йому? 32. А скажемо: від людей, – боялися народу, бо всі вважали Івана за пророка. 33. І відповіли Ісусові:

– Не знаємо.

Ісус же сказав їм:

– І я вам не скажу, якою владою я це чиню.

Ефесян 4, 15: “Будемо жити по правді та в любові в усьому, зростаючи в того, хто є голова – у Христа”.

Ми прагнемо розвиватися в своїй кар’єрі, знаходимо час і докладаємо зусилля, щоб ставати кращими фахівцями, вдосконалюємося, відповідно до вимог часу. Та свою віру сприймаємо як щось перманентне і те, що присутнє на рівні інстинктів.

Та насправді, віру, стосунки з Богом потрібно постійно вдосконалювати. Старатися ставати кращими. Дізнаватися більше. Шукати способи бути ближчими до Творця. Бо без розвитку, без дії – віра буде мертвою.