Святе Письмо з розважанням на 28 жовтня

До Корінтян другого послання святого апостола Павла читáння.

2 Кор. 174 зач.; 3, 12-18.

12. Браття, маючи таку надію, ми повні сміливости, 13. не як Мойсей, що на лице клав собі покривало, щоб сини Ізраїля не бачили, як той блиск зникав; 14. але їхній розум притупився, бо аж по цей день, коли читається Старий Завіт, те саме покривало зостається невідкритим, Христос бо його усуває. 15. І аж по сьогодні при читанні Мойсея лежить покривало на їх серці. 16. Та коли вернуться до Господа, покривало впаде. 17. Господь же – дух, і де Господній дух – там воля. 18. Ми ж усі, мов дзеркало, відкритим лицем віддзеркалюємо Господню славу і переображуємось у його образ, від слави у славу, згідно з діянням Господа, що є Дух.

Від Луки святого Євангелія читáння.

Лк. 22 зач. 6, 1-10.

1. Одного разу, коли Ісус у суботу проходив засіяними ланами, учні його зривали колоски і, розтерши їх руками, їли. 2. Деякі з фарисеїв їм сказали:

– Чому ви робите, чого не годиться робити в суботу?

3. Ісус відповів їм:

– Хіба ви не читали, що зробив Давид, як зголоднів, він сам і ті, що були з ним? 4. Як він увійшов у дім Божий, взяв жертовні хліби, їв їх і дав тим, що були з ним, – хліби, яких не дозволено їсти, хіба що самим священикам?

5. Далі сказав їм:

– Син чоловічий – владика і суботи.

6. Раз якось, другої суботи, ввійшов він у синагогу й почав навчати. А був там чоловік з сухою правою рукою. 7. Книжники та фарисеї стали за ним назирати, чи він оздоровить у суботу, щоб найти яке оскарження на нього. 8. Ісус же знав думки їхні і сказав до чоловіка, що мав суху руку:

– Встань і вийди на середину!

Підвівся той і став. 9. Тоді Ісус до них промовив:

– Питаю вас: чи годиться в суботу добро чинити, чи зло робити? Спасти життя чи погубити?

10. І, глянувши кругом на всіх, сказав до нього:

– Простягни руку!

Той зробив так, і його рука стала здорова, як і друга.

Корінтян 3, 17: “Де Господній дух – там воля”

Стільки правил. Стільки заповідей. Стільки обмежень…

Так, бути правдивим християнином непросто. Слідувати за Богом – не легка дорога. “Коли хтось хоче йти за мною, нехай зречеться себе самого, візьме хрест свій і йде за мною” (Матея 16,24).

Та насправді, навіть у повсякденні. задля збереження свого здоров’я і життя, задля убезпечення від неприємностей, ми дотримуємося певних правил. І так триває тисячі років. Бо інакше не може існувати і розвиватися цивілізація.

І від цього ми не відчуваємо себе підневільними, а ,навпаки, захищеними і вільними.

Те ж саме стосується й заповідей. Давши їх нам, Бог подбав, щоб ми були вільними від гріха.