Святе Письмо з розважанням на 4 травня

Діяння Апостолів 8, 26-39. 26. В тих днях ангел Господній промовив до Филипа, кажучи: – Встань та піди на південь, на дорогу, що йде з Єрусалиму в Газу; вона безлюдна. 27. І встав він, і пішов. Аж ось етіопський муж, скопець, вельможа Кандаки, етіопської цариці, що був над усім її скарбом та що прийшов був в Єрусалим на прощу, 28. повертався, сидячи на своїй колісніці й читаючи пророка Ісаю. 29. Сказав Дух до Филипа: – Підійди і пристань до цієї колісниці. 30. Підбіг Филип і почув, що той читав пророка Ісаю, і сказав до нього: – Чи розумієш, що читаєш? 31. Той відповів: – Та як можу, коли ніхто мене не навчить? 32. І просив Филипа зійти й сісти біля нього. Місце ж Писання, що той читав було таке: Його вели на заріз, мов овечку; немов ягня перед тим, хто стриже його, безголосне, так він не відкриває рота свого. 33. В його приниженні відмовлено йому суд. Рід його хто може оповісти? Життя бо його взято від землі. 34. Озвавсь скопець і мовить до Филипа: – Скажи, будь ласка, про кого це пророк говорить? Про себе самого чи про кого іншого? 35. Тоді Филип відкрив уста свої і, почавши від цього Писання, благовістив йому Ісуса. 36. І коли вони їхали шляхом, прибули до якоїсь води, і скопець каже: – Он вода. Що заважає мені, щоб я христивсь? 37. Сказав же Филип: – Коли віриш з усього серця, можна. Відповідаючи, він сказав: – Вірую, що він Син Божий. 38. І велів, щоб колісниця спинилась, і вони обидва, Филип та скопець, зійшли у воду, і він христив його. 39. Коли вони вийшли з води, Дух Господній пірвав Филипа, і скопець не бачив його більше; радіючи, він їхав дорогою своєю. __________   Євангеліє від Івана 6, 40-44. Сказав Господь юдеям, які до нього прийшли: 40. Така воля мого Отця: щоб кожен, хто бачить Сина й вірує в нього, жив життям вічним і щоб я воскресив його в останній день. 41. Обурились юдеї на нього за те, що сказав був: «Я хліб, що зійшов із неба», 42. і говорили: – Хіба то не Ісус, син Йосифа, якого батька-матір ми знаємо? Як же він тепер твердить: я зійшов із неба? 43. Озвався Ісус і сказав їм: – Не ремствуйте між собою. 44. Ніхто не може прийти до мене, коли Отець, який послав мене, не приведе його, і я воскрешу його в останній день. __________

 Ісус Христос терпляче навчає, пояснює юдеям, мов упертим учням, котрі ніяк не можуть засвоїти урок.

Так і нас життя часто вчить, наче простими ситуаціями показуючи, як насправді складаються наші обставини та стосунки. А ми, немов сліпці, не бачимо очевидних речей, не вловлюємо закономірностей та не розпізнаємо єдино можливих наслідків тих чи інших дій.

Пророцтва про Ісуса - насправді очевидно прозорі для тих, хто добре знає Євангеліє. Біблія з численними прикладами, історіями та притчами - здатна розшифрувати практично всі наші життєві перипетії та підказати правильні шляхи.

Чи розпізнаємо ми очевидні підказки Бога цього дарованого Ним дня?