Святе Письмо з розважанням на 5 вересня

Друге Послання Апостола Павла до Корінтян 12, 20 - 13, 2. 20. Браття, боюся, що коли прийду, не застану вас такими, як хочу, та що ви не застанете мене таким, яким ,би хотіли; щоб не було між вами суперечок, заздрощів, гніву, сварок, обмов, нашептів, зарозумілости, безладдя, 21. щоб, коли знову прийду, мій Бог задля вас не принизив мене і щоб я не оплакував тих багатьох, які передніше згрішили і не покаялись у нечистоті, розпусті та в безсоромності, яких були допустилися. 1. Оце втретє йду до вас. Кожна справа рішиться за словом двох або трьох свідків. 2. Я вже перед тим сказав і ще раз кажу, як за другої моєї присутності, так і тепер у відсутності: як прийду знову, не щадитиму тих, які раніш згрішили, і усіх інших.   Євангеліє від Марка 4, 24-34. 24. Сказав Господь своїм учням: – Вважайте, що чуєте. Якою мірою міряєте, такою й вам відміряють, та ще й причинять вам. 25. Бо хто має, тому дасться, а в того, хто не має, візьмуть і те, що має. 26. І казав їм: – Із царством небесним воно так, як з чоловіком, що кидає насіння в землю: 27. чи спить він, чи встає, чи то вночі, чи вдень, насіння те кільчиться й росте. А як – він сам не знає. 28. Сама від себе земля плід приносить: спершу стебельце, потім колос, а потім повну в колосі пшеницю. 29. А коли плід доспіє, він зараз же з серпом посилає, бо жнива настали. 30. І мовив: – До чого прирівняємо царство Боже – або у якій притчі ми його представимо? 31. Воно – немов гірчичне зерно, що коли сіється у землю, найменше від усіх насінь, що на землі. 32. А як посіяне зійде, стає більшим від всякої городини і пускає таке велике віття, що птаство небесне може сховатися в його тіні. 33. І багатьма такими притчами він проповідував їм слово, наскільки вони могли зрозуміти. 34. Без притчі не говорив він їм; насамоті ж пояснював усе своїм учням.

---

Якою мірою міряєте, такою й вам відміряють... Якою мірою міряєте... Як багато проблем у нашому житті - результат нашого ж обдумування, часто перебільшеного і необ'єктивного. Іноді мені здається, що хтось не так на мене глянув, не те про мене сказав, не так подумав. Але чи ж є у цьому логіка і правда? Ми не повинні бути залежні від чиєїсь думки. Постійне життя на догоду іншим руйнує зсередини, а не будує, позбавляє вибору, а не розвииває. Єдиним орієнтиром нашої поведінки має бути Христос. Логіка Його дій є зразковою для життя християнина. Мудрість, спокій, гармонія, любов. Тоді і міра, якою міряємо, буде правдивою.