Святе Письмо з розважанням на 6 січня

Послання Апостола Павла до Галатів 3, 8-12. 8. Браття, Писання, передбачивши, що Бог оправдає поган вірою, дало Авраамові наперед цю благу вість: у тобі благословляться всі народи. 9. Так, отже, ті, що мають віру, благословляться з вірним Авраамом. 10. Усі бо, які покликаються на діла закону – під прокляттям, бо написано: проклят кожен, хто не пильнує, щоб виконати все, що написано в книзі закону. 11. А що ніхто законом не оправдується перед Богом, ясно, бо праведний вірою буде жити. 12. Закон же не від віри, бо каже: хто чинитиме його приписи, той буде ними жити.   Євангеліє від Луки 13, 18-29. 18. Сказав Господь притчу оцю: На що схоже царство Боже? 19. До чого б мені його прирівняти? Воно схоже на гірчине зерно, що чоловік взяв і кинув у город свій, і воно вигналось і стало великим кущем, і птаство небесне гніздиться у його гілляках. 20. І знову промовив: 21. До чого мені прирівняти царство Боже? Воно схоже на закваску, яку жінка взяла й поклала в три мірки борошна, аж поки все не скисне. 22. Ісус проходив через міста та через села, навчаючи й простуючи до Єрусалиму. 23. Хтось сказав до нього: – Господи, чи мало буде тих, що спасуться? Він відповів їм: 24. – Намагайтеся ввійти через тісні двері, багато бо, кажу вам шукатимуть ввійти, але не зможуть. 25. І як господар устане й замкне двері, ви ж зостанете надворі й почнете стукати у двері та казати: Господи, відчини нам! – він відповість вам: не знаю вас, звідкіль ви. 26. Тоді ви почнете казати: ми їли й пили перед тобою, і ти навчав нас на майданах наших. 27. Та він відповість: кажу вам – не знаю вас, звідкіль ви; геть від мене всі ви, що чините неправду! 28. Там буде плач і скрегіт зубів, коли побачите Авраама, Ісаака та Якова й усіх пророків у царстві Божім, самих же себе вигнаних геть. 29. Прийдуть тоді зі сходу й зі заходу, з півночі й з півдня, і возсядуть на бенкеті в царстві Божім.

---

Іноді зустрічаєш людей, з якими достатньо поговорити декілька хвилин, щоб набратись позитиву, вони надихають, мотивують. Однак є і такі, з якими кожна хвилинка розмови - це суцільне прядиво із нарікань, злобних бурмотінь. Яким можна залишитись після такого спілкування? Але що різнить одних від інших. Так, можна нашукати безліч життєвих обставин, але це все дарма - їх різнить вибір, який вони роблять щодня. Навряд чи завжди легко усміхатись тим, хто це робить. У них нема проблем? Є ж, звісно, але вони шукають у кожній справі щілинку, крізь яку видно сонце: не широкі двері, але щідинку.