Святе Письмо з розважанням на 9 квітня

 Діяння Апостолів 1, 12-17, 21-26. 12. В той час вернулися апостоли в Єрусалим з гори, яка зветься Оливною, що близько Єрусалиму – день ходи в суботу. 13. Увійшовши в місто, зійшли на горницю, де вони пробували: Петро і Іван, Яків і Андрій, Филип і Тома, Вартоломей і Матей, Яків Алфеїв і Симон Зилот та Юда, син Якова. 14. Всі вони пильно й однодушно були на молитві разом з жінками і Марією, матір'ю Ісуса, та з його братами. 15. Тими днями Петро, вставши серед братів, яких зібралось було разом близько ста двадцяти, мовив: 16. – Мужі брати! Треба було, щоб збулося Писання, що Дух Святий прорік був устами Давида про Юду, який став проводирем тих, що схопили Ісуса. 17. Він був зачислений до нас і прийняв частку служби цієї. 21. Треба, отже, щоб із цих мужів, що сходились з нами ввесь той час, коли Господь Ісус жив з нами, 22. почавши від хрищення Івана аж до дня, коли він від нас вознісся, щоб один з них був разом з нами свідком його воскресіння. 23. І поставили двох: Йосифа, що зветься Варсавою, на прізвише Юст, і Матія. 24. І, помолившись, сказали: – Ти, Господи, всіх серцезнавче, вкажи, кого з цих двох ти вибрав, 25. щоб узяти місце тієї служби й апостольства, від якого відпав Юда, щоб іти на своє місце. 26. І кинули жереб, і жереб упав на Матія, і його зараховано до одинадцятьох апостолів. Євангеліє від Йоана 1, 18-28. 18. Бога ніхто не бачив ніколи: Єдинородний Син, що в лоні Отця, той об'явив. 19. Ось свідчення Івана, коли юдеї з Єрусалиму були до нього послали священиків і левітів спитати його: хто ти? 20. І він признався, не заперечив, признався: – Я не Христос. 21. Вони спитали його: – Що ж – Ілля ти? – Ні, – мовив він. – Пророк ти? – Ні, – відповів він. 22. Тоді вони сказали йому: – Хто, отже, ти ? – щоб відповісти тим, які нас вислали. Що про себе кажеш? 23. Він промовив: – Я – голос вопіющого в пустині: вирівняйте путь Господню, як сказав пророк Ісая. 24. Були ж посланці з фарисеїв. 25. І спитали його, кажучи до нього: – Чого ж ти христиш, коли ти ні Христос, ні Ілля, ні пророк? 26. Іван їм відповів: – Я хрищу водою, але серед вас стоїть той, якого ви не знаєте; 27. він – той, що йде після мене, і я не гідний розв'язати йому ремінь сандалів. 28. Сталося те у Витанії, по той бік Йордану, де Іван христив.

---

Йо.: 1, 18: "Серед вас стоїть той, якого ви не знаєте"

В нашому житті щодня зустрічаються люди. Одні приходять, інші – відходять, змінюються.  Ми з ними спілкуємось, переписуємось, розважаємось, відпочиваємо. Нам здається, що добре знаємось – особливо з друзями. Та, якщо заглянути глибше, задуматись, порозмірковувати – ми мало одне про одного знаємо. А, іноді майже нічого.

Так, само і з Ісусом, нашим Татом. Крізь ціле наше життя Він є поряд з нами. Підтримує і помагає, посилає на поміч тих чи інших людей. Через них промовляти до нас. Та, через людську неміч, засліпленість –  Його не помічаємо, не чуємо. І, як виявляється - НЕ ЗНАЄМО. Він поряд і далеко водночас для нас. А, прийде час і ми з Ним зустрінемось очі в очі. І тоді, Господь нам може сказати: «Я тебе не знаю. Хто ти?» І від таких думок стає страшнувато, моторошно.

Боже, допоможи мені Тебе знайти сповна, побачити, почути. В щоденних буднях пізнавати Твою велич і приймати в ближньому. Відчути Твоє вірне батьківське плече.