Святе Письмо з розважанням на 9 квітня

Псалом 85

Прихили, Господи, своє вухо,* обізвись до мене, бо я нужденний і бідний.

Бережи мою душу, бо я вірний;* спаси, Боже, твого слугу, що покладається на тебе.

Змилуйся наді мною, Господи,* бо я ввесь час до тебе кличу.

Звесели душу слуги твого,* до тебе бо, Господи, я підношу мою душу.

Бо ти, Господи, добрий і ласкавий,* і повний милосердя до всіх, що тебе прикликають.

Вислухай, Господи, мою молитву,* почуй голос мого благання.

У день моєї скрути до тебе я взиваю,* бо ти вислухаєш мене.

Немає, Господи, тобі рівні поміж богами,* і немає діл, як твої діла.

Усі народи, що їх створив ти, прийдуть, поклоняться, Господи, перед тобою* і прославлятимуть твоє ім'я.

Бо ти великий і твориш дивні речі,* ти Бог єдиний.

Господи, навчи мене путі твоєї, щоб я ходив у твоїй правді;* води моїм серцем, щоб перед іменем твоїм острах мало.

Я буду дякувати тобі, Господи, мій Боже, всім моїм серцем,* і прославлятиму ім'я твоє навіки.

Бо милість твоя велика наді мною,* і ти вирятував мою душу з найглибшого аду.

О Боже, горді піднялись на мене,* і юрба насильників на життя моє чигає; вони й на тебе не вважають.

Але ти, Господи, Бог милосердний і милостивий,* повільний до гніву і повний ласки та правди.

Повернись до мене і змилуйся наді мною,* дай слузі своєму твою силу й спаси сина слугині твоєї.

Яви мені знак милости твоєї, щоб ненависники мої те бачили й осоромились,* бо ти, Господи, поміг мені і мене потішив!

Псалом 85: "Спаси, Боже, твого слугу, що покладається на тебе".

Прощеня і спасіння - те, що нам дійсно житєво необхідне. Таа ми не те, що не готові цього сприйняти, а й визнати. Шукаємо мільйони різних причин і пояснень, чому відчуваємо порожнечу, чому постійно, ніби розділені надвоє.

Ми створені Богом, щоб жити з Ним, наповнювати своє щодення благодаттю, яку отримали. А ми в якомусь постійному сум'ятті, не розуміємо свого щастя і завжди здається, що десь краще, в когось більше, комусь легше.

Знаєте, кажуть, пекло в нашій голові. Ми власними руками, постійним невдоволенням і наріканнями часто перетворюємо своє життя на страждання.

"Спаси, Боже, твого слугу, що покладається на тебе", - зупинімося і продумаймо глибину цих слів. Чи дійно покладаємося на Бога, чи шукаємо різних гарантій нашого спасіння й щастя деінде.