Святе Письмо з розважаннями на 14 липня

Перше Послання Апостола Павла до Корінтян 4, 5–8.

5. Браття, не судіть нічого передчасно, поки Господь не прийде й не освітить те, що скрите в темряві, та виявить задуми сердець, і тоді кожному хвала буде від Бога.

6. У всьому, що я сказав, брати, я на собі й на Аполлосі дав вам приклад на вашу користь, щоб ви від нас навчилися, як «Нічого понад те, що написано»; щоб ви одним не неслись гордо проти іншого. 7. Хто бо тебе підносить? Що маєш, чого б ти не одержав? Коли ж одержав, чому хвалишся, неначе б не одержав? 8. Ви вже наситилися! Без нас царюєте! Коли б то вже царювали, щоб і ми разом з вами царювали!

Євангеліє від Матея 13, 44–54.

Сказав Господь притчу оцю:

44. Царство небесне подібне до скарбу, схованого в полі, що чоловік, найшовши, ховає і, радіючи тим, іде й продає все, що має, і купує те поле.

45. Царство небесне іще подібне до купця, що шукає добрих перел. 46. Найшовши одну дорогоцінну перлину, іде, продає все, що має, і купує її.

47. Подібне також царство небесне до невода, що, закинутий у море, набрав усякої всячини. 48. Коли він виповниться, тягнуть його на берег і, сівши, збирають, що добре, в посуд, а непридатне викидають.

49. Так буде при кінці світу: ангели вийдуть і відділять злих від праведних 50. і кинуть їх до вогненної печі: там буде плач і скрегіт зубів.

51. – Чи ви це все зрозуміли?

– Так – йому відповіли.

52. Тоді сказав їм:

Ось чому кожний книжник, навчений про царство небесне, подібний до господаря, який виймає зі свого скарбу нове і старе.

53. Як же Ісус скінчив ці притчі, пішов звідти. 54. Прибувши в свою батьківщину, він навчав їх у їхній синагозі.

Вміти відсіяти зерно від полови… Такі „навички“ повинні бути основою життя кожного. Щоб відрізняти правду від брехні, щирість від показовості і лицемірства і не лише у сторонніх щодо себе, а й у власній поведінці щодо когось.

Вміти виловлювати в своїй душі порухи злоби, заздрості чи ревності, щоб вони не могли виїдати те добре, що маємо дароване Господом.

Вміти дарувати радість. Не безглузду і порожню, яка триває лише миті. А ту, яка зможе допомогти знайти світло посеред темряви, вихід із глухого кута.

Вчімося бути добрими у всьому і щодо кожного. Бо для себе маємо безмір добра від Господа.