Святе Письмо з розважаннями на 18 березня

Буття 2, 4-19

4 Таке було походження неба й землі, коли сотворено їх. - Коли Господь Бог творив небо й землю, 5 не було ще на землі ніякої польової рослини й не росла ще ніяка трава на полі, бо Господь Бог не посилав дощу на землю, і не було людини, щоб порати землю. 6 Але виходила волога з землі й напувала всю поверхню землі. 7 Тоді Господь Бог утворив чоловіка з земного пороху та вдихнув йому в ніздрі віддих життя, і чоловік став живою істотою. 8 Господь Бог насадив сад у Едемі, на сході, й оселив там чоловіка, що його був утворив. 9 І виростив Господь Бог із землі всяке дерево, принадне на погляд і добре для поживи, і дерево життя посеред саду та й дерево пізнання добра й зла. 10 З Едему ж виходила ріка, щоб зрошувати сад, і звідти розділялась вона на чотири течії. 11 Ім'я першої - Пішон; це та, що обтікає ввесь Хавіла-край, де є золото. 12 А золото цього ж краю добре. Там же є пахуча смола й онікс-камінь. 13 Ім'я другої ріки - Гіхон; вона обтікає ввесь Куш-край. 14 Ім'я третьої ріки - Тигр; вона тече на схід від Ашшуру. Четверта ж ріка - Ефрат. 15 Узяв Господь Бог чоловіка й осадив його в Едемському саді порати його й доглядати його. 16 Та й дав Господь Бог чоловікові таку заповідь: "З усякого дерева в саду їстимеш; 17 з дерева ж пізнання добра й зла не їстимеш, бо того самого дня, коли з нього скуштуєш, напевно вмреш." 18 Тоді сказав Господь Бог: "Не добре чоловікові бути самому; сотворю йому поміч, відповідну для нього." 19 І сотворив Господь Бог з землі всіляких польових звірів і всіляких птахів піднебесних і привів їх до чоловіка побачити, як він назве їх; як саме чоловік назве кожне живе сотворіння, щоб воно так і звалось.

Приповідки 3, 1-18

1 Мій сину! не забувай мого навчання; | нехай твоє серце береже мої накази, 2 бо вони тобі причинять довголіття, | роки життя й спокою. 3 Нехай доброта й вірність тебе не покидають, | прив'яжи їх собі на шию, | напиши їх на таблиці серця. 4 Тим знайдеш ласку й доброзичливість | в Божих очах і в людських. 5 Звірся на Господа всім твоїм серцем, | не покладайсь на власний розум. 6 У всіх твоїх путях думай про нього | і він твої стежки вирівняє. 7 Не гадай собі, що ти мудрий, | бійся Господа і від зла ухиляйся, 8 і це буде здоров'ям для твого тіла, | й оновою для костей твоїх. 9 Шануй Господа тим, що ти маєш, | та первоплодами всіх твоїх прибутків, 10 і твої клуні будуть ущерть повні, | твої винотоки вируватимуть молодим вином. 11 Не легковаж Господнього докору, о мій сину, | і не ухиляйся, коли він карає. 12 Кого Бог любить, того й картає, | як батько улюбленого сина. 13 Щасливий чоловік, що знайшов мудрість, | людина, що розум придбала, 14 бо її придбання ліпше від придбання срібла, | і понад золото такий прибуток. 15 Вона дорожча від перлів, | ніщо з того, що бажаєш, не зрівняється з нею. 16 Вік довгий у її правиці, | і в лівиці - багатство й слава. 17 Шляхи її - шляхи відради, | всі її стежки - мирні. 18 Вона дерево життя для тих, хто її держиться, | щасливий, хто її вхопився.

---

Книга Приповідок сьогодні дарує нам безцінний рецепт осягнення безмежного спокою, справжнього християнського тривання. Обери собі доброту і вірність - ті речі, які не надто толерує сучасність, але які єдині зможуть зробити людину щасливою. Коли покладаємось виключно на свої сили, то дуже швидко відчуваємо їх обмеженість. А що ж коли силами Божими керуємось? Вони ж - невичерпні! Довіра Божій долоні не дозволяє людині постійно кудись метатись, бо дає основу. Якщо в Тебе є грунт, можеш будувати далі. Коли ж ти духовний безхатьченко - навряд чи щастя близько. Бог привів мене у цей світ, створив і його, і мене, і кожну молекулу та клітину. Хіба не Йому знати, як краще? Ніхто не обіцяє медових доріг - Господь любить і гартує водночас, щоб вичистити нас і віднайти у нас світло. Господи, будь мені ласкою щоденного просвітлення. Амінь.