Святе Письмо з розважаннями на 18 серпня

Перше Послання Апостола Павла до Корінтян 1, 26-29. 26. Браття, гляньте на звання ваше: небагато мудрих тілом, небагато сильних, небагато благородних; 27. але Бог вибрав немудре світу, щоб засоромити мудрих, і безсильне світу Бог вибрав, щоб засоромити сильних, 28. і незначне світу та погорджене Бог вибрав, і те, чого не було, щоб знівечити те, що було, 29. щоб жадне тіло не величалося перед Богом. Євангеліє від Матея 20, 29-34. 29. В той час, як виходив Ісус з Єрихону, ішло за ним багато народу. 30. Два сліпці сиділи край дороги і, почувши, що Ісус проходить мимо, закричали, кажучи: – Господи, сину Давида, змилуйся над нами! 31. Люди картали їх, щоб замовкли. А ті ще більше голосили: – Змилуйся над нами, Господи, сину Давида! 32. Тоді Ісус зупинився, покликав їх і мовив: – Що бажаєте, щоб я учинив вам? 33. Вони кажуть йому: – Господи, щоб очі нам відкрились. 34. Змилувався Ісус, доторкнувсь їхніх очей, і вони негайно прозріли й пішли слідом за ним.  

---

Як би настирливо світ не пропонував нам слави і розкошей, не навіював думки про те, що лише кар'єра, гроші і статусність здатні зробити з нас справжніх людей, християнство щоразу нагадує нам заглянути трішки глибше. Все, що ми маємо і чим володіємо - всього лише подарунок від Бога, за допомогою якого кожен з нас має виконати свою місію на землі, насамперед рятуючи свою душу і готуючи її до вічності. Як би це не звучало, але Богу не надто важливо, завалили ми проект, а чи втілили успішно, важливо те, чи вдалось нам за цей час духовно вдосконалитись - зміцнитись у вірі, а чи навпаки - відійти. Сліпі йшли, бо знали, що Ісус іде і що Він зможе їх оздоровити. Хіба ми знаємо менше, ніж ті сліпці?