Святе Письмо з розважаннями на 18 січня

Псалом 22

Господь – мій пастир:* нічого мені не бракуватиме.

На буйних пасовиськах він дає мені лежати;* веде мене на тихі води.

Він відживляє мою душу,* веде мене по стежках правих імени ради свого.

Навіть коли б ходив я долиною темряви, - я не боюся лиха, бо ти зо мною.* Жезло твоє й палиця твоя – вони дають мені підтримку.

Готуєш стіл для мене перед моїми противниками;* ти голову мою помазав миром, переливається мій кубок.

Добрість і милість будуть мене супроводити усі дні життя мого,* і житиму в домі Господнім по віки віків.

-

Свято Богоявлення, до якого готує нас сьогоднішній день, - це пригадування нам, людям, ще раз і ще раз: Бог - Любов, яка не знає меж і умов.

Бо Син Божий приходить хреститися від людини, хоч сам не мав жодного бруду, вкотре підкреслюючи, як сильно любить нас і шанує. Йде в йорданські води не щоб обмитися самому, але змити всі гріхи кожного з нас.

Бог - наша пристань. Життя нашого Спасителя - безнастанне нагадування, як сильно ми люблені.

Нехай нашим прагненням буде збагнути таємницю Божої Любові до нас, прийнявши її як безмежний дар.