Святе Письмо з розважаннями на 20 березня

До Євреїв послання святого апостола Павла читáння.

1. Багато разів і багатьма способами Бог говорив колись до батьків наших через пророків. 2. За останніх же цих днів він говорив до нас через Сина, якого зробив наслідником усього і яким сотворив віки. 3. Він – відблиск його слави, образ його істоти, який підтримує все своїм могутнім словом, вчинив очищення гріхів і возсів праворуч величі на висоті, 4. ставши від ангелів остільки вищим, оскільки унаслідував визначніше від них ім'я.

5. Кому бо з ангелів він коли мовив:

Син мій єси,

я сьогодні родив тебе.

І ще:

Я буду йому за Отця,

і він буде мені за Сина.

6. Коли ж знов уводив Первородного у світ, каже:

Нехай поклоняться йому всі ангели Божі.

7. Щодо ангелів мовить:

Той, хто вітри своїми вісниками чинить,

і полум'я вогненне – слугами своїми.

8. А про Сина:

Престол твій, Боже, від віку й довіку,

і берло правоти – берло твого царства.

9. Ти полюбив справедливість і зненавидів беззаконність

тому помазав тебе, Боже, твій Бог

єлеєм радости понад друзів твоїх.

10. Знову:

Ти, Господи, напочатку заснував землю,

і небеса діло рук твоїх.

11. Вони зникнуть, ти ж перебуваєш;

усі, мов одежа, постаріються;

12. ти їх, неначе одежу, згорнеш,

і, немов одіж, вони зміняться.

Ти ж – той самий,

і літа твої не скінчаться.

Від Марка святого Євангелія читáння.

23. Одного разу довелось Ісусові переходити ланами, і його учні на ходу зривали колоски. 24. Фарисеї кажуть йому:

– Глянь! Чому вони роблять у суботу те, що не дозволено?

25. Він їм відповів:

– Невже ви не читали, що зробив Давид, бувши в потребі, коли він і ті, що були з ним, зголодніли? 26. Як він за первосвященика Авіятара увійшов у храм Божий і їв жертовні хліби, яких не дозволено їсти нікому, крім священиків, і дав також тим, що були з ним?

27. І каже до них:

– Суботу установлено для людини, а не людину для суботи, 28. тому Син чоловічий – владика й над суботою.

1. І ввійшов знову в синагогу. А був там чоловік, який мав суху руку. 2. І стежили за ним, чи він оздоровить його в суботу, щоб його обвинуватити. 3. І мовив Ісус до чоловіка, який мав суху руку:

– Стань посередині!

4. Потім каже до них:

– Годиться в суботу чинити добро чи зло, спасти життя чи погубити?

Вони мовчали. 5. Тоді, поглянувши на них гнівно, зажурений, що їхні серця закам'яніли, каже до чоловіка:

– Простягни руку!

І той простягнув, і рука його стала здоровою, як і друга.

---

Євр. 1, 1-12 «Він говорив до нас через Сина»

Усе існування людини, Всесвіту, наскільки ми можемо осягнути своїм розумом чи уявою, - вияв великої Божої любові. Ця любов була від віків і буде на віки віків. Але дві тисячі років тому сталось щось особливе, про що ми знаємо, але сутність чого нам тяжко вловити, - народився Бог.

Господь, якого людина не могла уявити, бо в Старому Завіті було заборонено зображати Бога, цей Бог з’являється в людській поставі. У вселенній є мільйони планет та багато галактик, але саме на нашій Землі, невеличкій планеті, прийшов на світ Господь. Через свою любов до нас став людиною, щоб спасти увесь світ загалом і кожного з нас зокрема.

Народження Сина Божого відбулося задля кожного з нас, бо Бог так полюбив світ, що дав свого Сина.

Владика Венедикт (Алексійчук)