Святе Письмо з розважаннями на 21 березня

Псалом 54

Вислухай, Боже, мою молитву* і не погорди благанням моїм.

Прислухайся і вислухай мене.* Я мучуся в моїм болі і хвилююся ворожим гуком, грішника криком;

Бо вони наносять мені лихо* і в гніві зо мною ворогують.

Серце моє тремтить у мені,* і страхи смертні налягли на мене.

Страх і тремтіння надійшли на мене* і жах оточив мене навколо.

І я кажу: Коли б то в мене крила, як у голубки,* я полетів би і відпочив би.

Ось я полинув би далеко,* осівся б у пустині. Шукав би собі захисту притьмом* від буревію та від тучі.

Знищ, Господи, розділи їхні язики,* бо я бачу насильство й розбрат у місті.

Удень і вночі на мурах вони його обходять,* несправедливість і кривда серед нього.

Загибель серед нього,* з його майдану не сходить гніт і лукавство.

Якби то ворог глузував із мене, я стерпів би;* якби мій ненависник повстав на мене, від нього я сховався б.

А то ти, чоловіче, моя рівня,* друг мій і знайомий,

З котрим ми собі разом любо розмовляли,* до дому Божого ходили собі в святковому гуртку.

Нехай смерть поб'є їх! Нехай зійдуть живими в шеол!* − бо лиш підлота в їхніх домах і посеред них.

Я ж візву до Бога,* і Господь мене врятує. Увечері і вранці, і опівдні я квилитиму й стогнатиму,* і мій голос він почує.

Він визволить у мирі мою душу від тих, що на мене роблять засідки: * бо їх багато проти мене.

Почує Бог і упокорить їх, Бог, що живе одвіку;* нема бо каяття в них, бо вони не бояться Бога.

Кожен підносить свої руки на своїх же друзів,* порушує свою умову.

Масніші від сметани його губи, серце ж його завжди готове до бійки,* слова його ніжніші від оливи, але вони – мечі вийняті з піхви.

Залиши на Господа твою турботу і він тебе підтримає;* повіки не допустить, щоб справедливий захитався.

І ти, Боже, зведеш у яму тління їх.* Кровожерні та лукаві не доживуть до половини віку свого; я ж, Господи, надіюся на тебе!

Псалом 54: "Вислухай, Боже, мою молитву і не погорди благанням моїм"

Ви уявляли собі, що раптом Господь каже: я не готовий слухати ваші моливи, коли вам заманеться - записуйтеся і приходіть у певні прийомні дні.

Уявляєте, який був би ажіотаж, якби з'явилося розуміння, що Господь не приступний, коли нам хочеться, а коли в Нього є час. Переконана. що охочих до моливи з'явилося значно більше.

А якби ще й час обмежений, то ми б кожне слово продумували би, щоб донести до Бога найважливіше, а не протараторити щось завчене.

Маємо можливість приходити до Бога в будь-який час. Завжди і повсякчас Він готовий слухати нас, допомагати, скеровувати, благословляти різними щедротами. Але ми (УЯВІТЬ лише), вирішили, що Господь має записуватися до нас у певні години, в певні дні, на короткий час, щоб послухати нас. І далеко не завжди маємо час і бажання, щоб слухати Його.