Святе Письмо з розважаннями на 21 лютого

Псалом 62

Боже, ти Бог мій!* Тебе шукаю пильно.

Тебе душа моя прагне,* тебе бажає тіло моє в землі сухій, спраглій і безводній.

Отак і я у святині тебе виглядаю:* побачити силу твою й твою славу.

Бо твоя милість ліпша від життя,* уста мої славитимуть тебе.

Отак буду тебе хвалити поки життя мого,* у твоїм імені здійматиму мої руки.

Душа моя насититься, немов туком та оливою,* уста мої веселим голосом хвалитимуть тебе.

Коли згадаю на моїй постелі тебе,* під час нічних чувань розмишлятиму про тебе.

Бо ти прийшов мені на допомогу,* і в тіні крил твоїх я ликуватиму.

Душа моя до тебе лине,* мене підтримує твоя правиця.

Ті ж, які чигають на мою душу,* зійдуть у безодні підземні.

Їх віддадуть мечеві на поталу,* вони шакалів здобиччю стануть.

А цар возвеселиться в Бозі, хвалитиметься кожен, хто ним клянеться,* уста бо тих, що неправду кажуть, будуть закриті.

Псалом 62: "Боже, ти Бог мій!* Тебе шукаю пильно. Тебе душа моя прагне,* тебе бажає тіло моє в землі сухій, спраглій і безводній"

Шукати Бога... Здається, що це щось таке абстрактне. Адже, як можна знайти Того, кого не бачимо? Того, кого не можемо торкнутися. Та шукаючи Господа в Його творіннях, намагаючись пізнати Його навіть у самих себе, можемо знайти і відчути.

Якщо ж розуміти, що Бог - це абсолютна любов, безмежна доброта, то можемо Його пізнати, намагаючись бути добрими, принаймні з тими, хто поруч із нами, обдаровуючи любов'ю тих, хто нам трапляється на життєвому шляху.

Шукати Бога треба передовсім у собі. Тобто намагатися побачити всі Його найкращі дари в своєму житті.