Святе Письмо з розважаннями на 27 травня

Від Йоана святого Євангелія читáння.

Йо. 37 зач. 10, 17-28.

Сказав Господь юдеям, які до нього прийшли:

17. Тому Отець мене любить, бо я кладу моє життя, щоб знову його взяти. 18. Ніхто не бере його від мене, я сам від себе кладу його. Владу маю його покласти і владу маю його назад узяти.

19. І знову постала суперечка між юдеями за ті слова. 20. Численні з них казали:

– Він біса має; він божевільний. Чому його слухаєте?

21. Інші ж казали:

– То не слова біснуватого. Хіба біс може відкрити сліпим очі?

22. Було тоді Обновлення в Єрусалимі, і була зима. 23. Ісус проходжувався у храмі Соломона у притворі. 24. Обступили його юдеї і йому кажуть:

– Доки триматимеш душу нашу? Коли ти Христос, скажи нам одверто!

25. Ісус відповів їм:

– Казав я вам, та ви не віруєте. Діла, які я чиню в ім'я Отця мого – вони свідчать за мене. 26. Та ви не віруєте, бо ви не з моїх овець. 27. Вівці мої голосу мого слухаються, і я їх знаю: вони йдуть слідом за мною, 28. і я даю їм життя вічне; не пропадуть вони повіки, і ніхто не вирве їх із рук моїх.

___

Йо. 10, 17-28. «Дії, що чиню їх в ім’я Отця мого, – вони свідчать за мене».

У християнському житті якось так виходить, що ми мало уваги звертаємо на діла. Так, ми говоримо, що треба знати Євангеліє, Катехизм, молитви. І це дуже важливо, щоб пізнати правду про Бога, про Боже Об’явлення. Але наша віра завжди й неминуче реалізується в нашому житті. 

Адже навіть якщо все знаємо, але згідно з тим не живемо, то не даємо плодів. Якраз наше життя, поведінка в критичних ситуаціях – це та сутність, яка виявляє, показує, у що ми віримо і якою є наша віра. 

Апостол Яків пише, що віра без діл мертва, як тіло без духа. Отже, за нашими ділами пізнають, хто є нашим Богом. (Вл. Венедикт Алексійчук)