Святе Письмо з розважаннями на 28 вересня

Послання Апостола Павла до Ефесян 6, 18-24. 18. Браття, моліться завжди всякою молитвою й благанням; і цього пильнуйте, чуваючи з повною витривалістю, моліться за всіх святих. 19. І за мене, щоб Бог, коли уста мої відкрию, дав мені сміливо возвіщати тайну євангелія, 20. якого я посол у кайданах, щоб я говорив сміливо про нього, як я повинен. 21. А щоб ви також знали про мене і що я роблю, вас повідомить про все Тихик, любий брат і мій вірний слуга в Господі, 22. якого я висилаю якраз до вас на те, щоб ви довідалися про наші справи і щоб він утішив серця ваші. 23. Мир братам, і любов з вірою, від Бога Отця і Господа Ісуса Христа. 24. Благодать з усіма, що люблять Господа нашого Ісуса Христа незмінною любов'ю. Амінь. Євангеліє від Луки 4, 22-30. 22. Того часу дивувалися люди словам ласки, що виходили з уст Ісусових, і говорили: – Чи він не син Йосифа? 23. Він сказав їм: – Ви, певно, скажете мені цю приповідку: лікарю, вилікуй себе самого. Про що ми чули, що сталося в Капернаумі, зроби те й тут у твоїй батьківщині. 24. І він додав: – Істинно кажу вам: ніякого пророка не приймають у його батьківщині. 25. Та я вам кажу по правді: багато вдів було в Ізраїлі за днів Іллі, як зачинилось було небо на три роки й шість місяців, і великий голод лютував по всьому краю; 26. однак ні до однієї з них не був посланий Ілля, тільки в Сарепту, що в Сидон-краю, до вдови жінки. 27. Та й прокажених теж в Ізраїлі було чимало за пророка Єлисея; однак ніхто з них не очистився, крім сирійця Наамана. 28. Почувши це, всі в синагозі сповнилися люттю 29. і, вставши, вигнали його геть за місто і вивели на край гори, на якій було збудоване їхнє місто, щоб скинути його додолу. 30. Та він, пройшовши серед них, пішов далі.

---

У сучасному рухливому світі нам дуже часто не вистачає часу для молитви. Однак ми охоче і навіть не задумуючись тратимо його на соцмережі, перегляд різноманітних роликів. Читання Біблії явно не пріоритетне, значно швидше беремось до читання блогів в інстаграмі. Однак чи наповнить увесь цей інформаційний безмір нас так, як духовні речі. Молитви насправді зовсім не потрібні Богові, але це наш спосіб сповнюватися Божою благодаттю і Його присутністю у тиші своїх думок і серця. Було би добре запровадити собі правило: кожного разу, коли хочеться заглянути у фейсбучну стрічку чи інстаграм, молитись якусь бодай коротку молитву. Може тоді нашого часу стане більше для Бога?