Святе Письмо з розважаннями на 29 березня

14. (13) БЕЗБОЖНІ ЛЮДИ

1. Провідникові хору. Давида.Каже безумний у своїм серці: “Немає Бога!” Зіпсувалися, мерзоту коять; нема нікого, хто добро чинив би.
2. Господь із неба споглядає на синів людських, щоб подивитись, чи є розумний, що шукає Бога.
3. Всі відвернулися загалом і зледащіли; нема нікого, хто добро чинив би, нема ані одного.
4. Невже не схаменуться всі ті лиходії, що поїдають мій народ, наче б то хліб їли? Вони Господа не призивають,
5. тим і дрижатимуть від страху, бо Бог - із родом справедливих.
6. Над замислом убогого ви хочете сміятись, проте Господь - його притулок.
7. Коли б то вже прийшло з Сіону Ізраїля спасіння! Коли Господь поверне долю свого люду, зрадіє Яків, утішиться Ізраїль!

—-

Наші гріхи віддаляють нас від Бога. Ми так іноді живемо, наче все і всі підконтрольні нам.

Насправді ж навіть волосина з голови не впаде і не виросте без Божої волі.

Хто відкидає Бога, той чинить як божевільний. А ми це робимо з кожним новим гріхом, живучи на власний розсуд.

Мудрість життя на землі - щодня, щохвилини бути думками і серцем із Творцем, доручати Йому себе і довіряти.