Святе Письмо з розважаннями на 29 вересня

Послання Апостола Павла до Ефесян 1, 1-9.

1. Павло, волею Божою апостол Ісуса Христа, святим, що в Ефесі і вірним у Христі Ісусі: 2. благодать вам і мир від Бога, Отця нашого, і Господа Ісуса Христа.

3. Благословен Бог і Отець Господа нашого Ісуса Христа, що благословив нас із неба всяким духовним благословенням у Христі.

4. Бо в ньому нас вибрав перед заснуванням світу, щоб ми були святі й бездоганні перед ним у любові. 5. Він призначив нас наперед для себе на те, щоб ми стали його синами через Ісуса Христа, за вподобанням своєї волі, 6. на хвалу слави своєї благодаті, якою він обдарував нас у своїм возлюбленім Сині. 7. У ньому маємо відкуплення його кров’ю, відпущення гріхів, згідно з багатством його благодаті, 8. яку він вилляв на нас щедро у всій мудрості та розумі. 9. Він, за своїм благоволінням, дав нам пізнати тайну своєї волі.

Євангеліє від Марка 7, 24-30.

24. І вирушивши звідти, пішов у сторони Тиру та Сидону. Увійшовши ж в один дім, не хотів, щоб довідався хто про те, але не міг окритися. 25. Бо відразу одна жінка, дочка якої мала злого духа, дізнавшися про нього, прийшла і впала йому до ніг. 26. Була ж та жінка поганка, родом сирофінікійка. Благала вона його, щоб вигнав біса з її дочки. 27. Він відповів їй:

– Дай спершу, щоб діти наїлись; не личить бо взяти хліб у дітей і кинути щенятам.

28. Вона ж озвалась і каже йому:

– Так, Господи, але й щенята їдять під столом кришки по дітях.

29. І сказав їй:

– За це слово йди: біс вийшов з твоєї дочки.

30. Вернулася вона до свого дому й найшла, що дитина лежала на ліжку, і біс вийшов.

Здавалось би Ісус відповідає дуже різко жінці, яка просить допомоги. Однак це не зупиняє її, щоби продовжувати просити.

Насправді це запитання, мабуть, було справжнім випробуванням для жінки-неєврейки. Однак вона приймає тон звертання Ісуса і прирівнює себе до щеняти.

Допоки гордість буде визначним рушієм нашого життя, Божа благодать і ласка не зможуть вповні відвідати нашого серця через його закритість. Як тільки ми вчимось відсувати свій егоїм на задній план і приборкуємо гордість, стаємо відкриті до того, щоби у нас діяв Бог.