Святе Письмо з розважаннями на 3 березня

Псалом 5

Вислухай, Господи, слова мої,* зверни увагу на моє зітхання.

Прислухайся до голосу мого благання, Царю мій і Боже мій!* Бо до тебе я молюся.

Господи, удосвіта ти голос мій почуєш,* удосвіта буду молитися до тебе і тебе виглядати.

Бо ти не такий Бог, що любить беззаконня,* лукавому немає місця в тебе.

І нечестиві не встояться перед очима в тебе.* Ти ненавидиш усіх лиходіїв.

Вигублюєш усіх тих, що неправду кажуть.* Господеві осоружні кровожерні й лукаві!

Я ж, з превеликої ласки твоєї, увійду в дім твій* і поклонюся до святого храму твого в страсі перед тобою.

О Господи, веди мене твоєю правдою ради моїх ворогів,* вирівняй твою дорогу передо мною.

Бо в їхніх устах немає постійности, серце в них – пропасть;* гортань їхня – гріб відкритий, облесний язик їхній.

Скарай їх, Боже: нехай від власних замислів згинуть,* за їхніх переступів силу прожени їх, бо ворохоблять проти тебе.

І всі ті, що до тебе прибігають,* будуть радіти, вони повіки весело гукатимуть.

Захисти їх, і нехай тобою веселяться ті,* що люблять твоє ім’я.

Бо ти, Господи, благословиш праведника* і ласкою його оточуєш, немов щитом.

Всі ми по-особливому хочемо достукатись до Бога зі своїми проханнями.

Бог не відвернувся і не закриває свого обличчя від того, хто щиро просить. Кожне випробування несе за собою багато уроків, бо виявляє кожного з нас зокрема у зовсім іншому світлі.

Християнин ніколи не втрачає віри і надії на Божу допомогу. І про це дуже важливо пам’ятати, особливо коли страх намагається закрастись до усіх і кожного. “З нами Бог, розумійте народи і покоряйтеся, бо з нами Бог!”

Просімо Господа про покору та непохитну віру у Його всевладну Любов