Так, безперечно, християнський етос і намір жити згідно із Божими заповідями приносить у життя людини неабиякі виклики, працю над собою, боротьбу із спокусами. Це нелегко, тому багато хто не бажає брати на свої плечі такий тягар. Посудіть самі:
Нелегко сьогодні бути чесним і щирим посеред лицемірства, яким захлинається світ.
Нелегко поважати і любити ближнього, особливо коли звертаємо увагу на його вади й прогрішення.
Важко боротися із спокусою алкоголізму, куріння чи іншої залежності, бо ж багато людей користають із цього легкодоступного «блага» – навіщо собі відмовляти?
А як трудно сьогодні боротися із спокусами у сфері статевості! Адже звідусіль так і лунає заклик брати, користуватися іншою людиною. Світ так і переконує нас, що дотримуватися чистоти в дошлюбних і в подружніх стосунках – це немодно, бо сьогодні багато хто живе вільним, необмеженим, а то й хаотичним статевим життям, і лише старомодники та консерватори говорять про святість статевої сфери людини.
І ще багато інших трудів налягають на людину, яка прагне жити боговгодним життям.
Однак, безумством є думати, що безбожне життя – легке та безтурботне. Парадокс: відмова потрудитися чи навіть поборотися за принципи та чесноти накладає на плечі людини нелегку ношу. Щоправда не раптово, а поступово, розтягуючи в часі. Це не відразу зауважиш. Посудіть самі:
Не бажаючи бути чесною, людина вирішує стати лицеміром і брехуном.
Якщо кожного дня не вчиться любити й поважати іншу людину, особливо коли вона неідеальна та виходить за певні рамки (при такому аналізі, зазвичай, вчасні немочі та проступки не беруться до уваги!), то погоджується стати жорстокою, ненависною, зверхньою. Непомітно для себе така людина стає ще гіршою за тих, кого зневажає. Злоба та неповага до іншої людини з’їдає такого чоловіка.
Віддаючись у «блаженство» споживання алкогольно-наркотичних речовин, людина поступово приймає на свої плечі тягар залежності. Це постійно змушує її шукати задоволення і годування своєї прив’язаності. А з часом робить убогою, немічною, розбитою, смердючою від учинків, які зробила в стані сп’яніння. Не забуваймо про тягар різних хвороб, які супроводжують ці стани, а також, в переважній більшості випадків, передчасну смерть.
А коли хтось вирішує бездумно й безпринципно віддатися статевому інстинкту, то прирікає себе на рабство статевої похоті. Постійне задоволення статевої пристрасті перетворюється у звичку, а навіть у необхідність. Людина вже не може контролювати свої інстинкти. Це можна назвати тягарем, який щоденно напосідає на людину. Але це ще не все. Потрібно згадати також про конкретні наслідки для здоров’я, часом дуже негативні. І про вплив на відносини з іншими людьми. Така особа звикає використовувати іншу людину для задоволення своїх бажань і ніколи не навчиться по-справжньому любити. Звідси походять невластиве сприймання людей, проблеми у сім’ях, різні подружні кризи, зради, розводи; тут «народжуються» нещасливі чоловіки-жінки та діти. Хіба це не є тягар?
І ще багато інших вантажів пригнітають людину, яка шукає абсолютної свободи та пускається на дорогу безпринципного життя. Порівняно із таким непосильним тягарем усі труди християнського життя виглядають просто пір’їнкою.
Фото: Ян Дейві, pinterest.com
