Людина не є нейтральною, аморфною, безликою. Людина – добре єство, здатне на велич, недосяжну ні для кого іншого. Чому ж робить так багато зла? Тому що відмовляється від себе, від своєї сутності, від своєї правди. Ні, ніхто не підписує жодних декларацій про відречення від себе. Воно й непотрібно. Бо найкращим документом є вчинки людини: вони декларують і засвідчують те, до чого вона більше схиляється.
«Але злі вчинки – вони такі нав’язливі, від них так важко втекти. Зрештою, світ сьогодні такий, люди зараз такі, життя настало таке – неможливо не грішити та не чинити злих вчинків.» Приблизно таке оправдання ми, священики, чуємо досить часто під час сповіді. Виходить ніби замкнуте коло. Людину поступово всмоктує динаміка гріха, наче трясовина пожирає заблуканого мандрівника.
Однак, ми не приречені. Ми маємо силу розірвати ці гріховні обійми та почати протилежну динаміку всім своїм життям. Це – сила Христового Воскресіння. Ісус Христос своєю смертю і воскресінням переміг смерть і його першопричину – гріх. Попри те, що гріх і далі існує, попри те, що зло й надалі ширяє земними просторами, – ми, однак, вже не є підвладними йому. Ми отримали від Бога іншу альтернативу: жити силою Христового воскресіння і нею перемагати зло у своєму житті.
Це вже інша динаміка, яку ми, священики, досвідчуємо у Таїнстві сповіді, – коли людина крок за кроком виривається із кайданів зла, силою Божою розбиває ланцюги гріха та поступово змінює своє життя. І тут відбувається ще одне чудо: раптом людина зауважує, що і світ навколо неї змінюється.
Важливо усвідомити, що такі переміни в житті не відбуваються спонтанно або автоматично. Це ми самі нашими рішеннями й нашими вчинками або натягаємо на себе лахміття злого вчинку, або світлу одежу добрих вчинків. Очевидно, що поступово людина стає все більше чи то узалежненою від злих вчинків, і вони постійно урізноманітнюються та наростають, або «залежною» (тут читай: схильною, здатною, сильною) робити добрі діла та в цьому утверджується.
Господь Бог всіх нас запрошує жити силою Воскресіння. Але з великої поваги до людини залишає нам також опцію жити владою гріха. Вибирати – нам!
Фото: blog.domingosfaria.net
