Facebook. Можливість і залежність. Епізод І: Увага і Час.

Будь-яка книга вимагає, по-перше – уваги, по-друге – часу, по-третє – вміння читати. Спробуємо подивитись на взаємодавальну бібліотеку кшталт-книг, Facebook, під цим кутом зору. (бажано попередньо прочитати історію «Філософія часу», роздуми у статті написані під її впливом.)

1.*УВАГА

Facebook однозначно став частиною нашого життя (незареєстровані люди також відчувають його вплив). Якщо не вірите, проведіть експеримент. Місяць без FB (скорочення – Facebook) чи намагайтесь не дивитись новини, у яких згадується ця соціальна мережа. Гадаю, це буде важко.

Отже, ми ведемо свою кшталт-книгу на осідку FB. Який був вирішальний мотив зареєструватись – знаєте Ви, але він був важливий для вас, тому варто пригадати його. Це знадобиться вам для вироблення пріоритетів. З іншого боку, тут виникає наче суспільне зобов’язання. Якщо «я є у FB» – то мав би його відвідувати, бо інші можуть дати мені важливу справдешність, очікують на мою присутність чи щось подібне.

Фактично нам надано (подякуймо розробникам, хорошу таку штуку придумали!) платформу, і ми погодились там час від часу післяуявно зустрічатись.

FB – це корисне джерело справдешностей. Та незмога керувати цим масивом справдешностей може створити хибне враження про нього, як про щось погане. Також це простір небувалої насиченості і конденсації – діяльності та думки людини. FB – це певний формат спілкування, збіднений безперечно порівняно із живим спілкуванням, та все ж дає змогу передати «щось своє» комусь іншому, або взяти «щось» для себе.

Справдешносний простір FB можна порівняти з тканиною (не дарма кажуть “тенета”), нитки якої щільно переплітаються. Різноманіття справдешностей створює калейдоскоп, у якому ми намагаємось побачити потрібне нам шкельце. Чи можна сказати, що це наче одна тарілка з викладеними поряд  цукерками, м’ясом, мармеладом, яйцями, салом і т. д. Словом, ця мішанка справдешностей, яка формується людиною, трохи ускладнила (розсіює увагу) перебування на осідку, а з іншого боку – зосереджує у собі назрілі сторони життя людей.

Отже, погодившись створити свою кшталт-книгу (кшталт – зовнішній вигляд чого-небуть, тобто кшталт-книга – збір того, що люди\спільноти хочуть показати іншим про себе, свої зацікавлення) , ми починаємо жити у післяуявній реальності, за законами цієї реальності. А щоб жити там – не можна просто втупитись в екран і дивитись – треба цикати!!! (маю на увазі мишкою)) От тут і полягають наші рішення, як ми діємо: «я реагую» чи «я даю». Це, вважаю,  фундаментальна річ. Далі поясню, що я маю на увазі.

2.*ЧАС

Чи ви вважаєте час проведений у FB ефективним? Чи можливе доцільніше заняття? Яке? Що приносить вам задоволення у всемережжі? Легкість, ковзання, поверховість? Чи  можна це назвати вашим відпочинком? Яку частку свого часу ви йому виділяєте?

Головна боротьба у FB – це не дати собі розсіятись.

У кожної людини є свої пріоритети, так звані «каміння», які  вона вважає для себе важливими. Тобто, наприклад, наші «каміння-пріоритети»: побудувати сім’ю, бути розвиненим, мати роботу, бути хорошим хрещеним, християнином, дитиною Божою (це ми, наприклад,  визначили для себе головним, хоч є й менші цілі).

Якщо  вони  з’являються у реальному житті, то є показником, чи ми правильно йдемо до їхньої реалізації. І кожен день ми «нарощуємо ці каміння» у своєму житті.

Наприклад, ми вибрали камінь «хороша робота». Починаємо усвідомлювати, яка сфера нас захоплює, наші здібності. Чи є компанія нашої мрії у місті, де ми живемо, чи поблизу? Якщо ні, чи є подібна? В якому районі вона розташована? Чи зручно мені буде до неї добиратись? Вивчаємо її. Ретельно складаємо резюме. Читаємо статті, як це зробити грамотно. Подаємо. Самі дзвонимо, якщо довго чекаємо. Якщо все гаразд, отримуємо запрошення на співбесіду. Долаємо її, проходимо випробувальний термін – і ось робота нашої МРІЇ!!!

Але ми мусимо далі працювати. Вдосконалюватись, пізнавати нове у професії, чи хоча б надалі бути пунктуальним і відповідальним. Ми цього дотримуємось добровільно. Якщо я ПРАЦЮЮ в цих напрямках – я роблю добре, бо йду у напрямі вибраного пріоритету. Людина має мати на увазі свої «каміння»! Свої надії і стремління!!!

Справдешності, які ми отримуємо через FB, дають нам знання, емоції, вміння. Мусимо себе запитувати: який «камінь» вони нарощують?

Хочу звернути увагу на одну фразу великого німецького мислителя Йоганна Вольфганга фон Гете. Ось вона: «Щодня слід прослухати хоч один музичний твір, подивитися на хорошу картину і, якщо можливо, прочитати хоч який-небудь мудрий вислів» Тобто:

• одна пісня
• одна картина (відео)
• один вислів.

Гадаю, хороше правило на щодень, бо якщо людина такого масштабу, висловила таку думку, вона не призведе до деградації особистості, мовляв: «Це замало для повноцінного розвитку людини».

Якщо ви знайшли влучний вислів, який вам імпонує, мабуть, треба зупинитись – сьогодні шукати в напрямі афоризмів далі непотрібно. А вони, не сумнівайтеся, будуть: влучніші і ще цікавіші! Для того над ними і думали, лише є таке слово – досить! Воно робить вас посередніми і скромними. Дає контроль над собою. Ви вже виконали правило – один вислів на день. Повторю: гортаючи стіну – далі будуть ще цікаві вислови, але ви свідомо маєте зупинитись і сказати собі: «Сьогодні я роздумуватиму над ЦИМ цінним висловом». Так ви не розсіюєтесь. Зрештою, так ми показуємо його цінність, що “на ньому” можна прожити цілий день! Більше – це вже надлишок (маємо вловити баланс, “золоту середину”). Обмежувати себе заради цінніших речей.

Є категорії “Досить” і “Цікаво”.

Категорія «Цікаво» вміщає: “треба”, “мене це тішить”, “мені приносить це задоволення”, “Я Хочу!”

Категорія «Досить»: “мені це не треба”, “витративши час на те, що мене тішить, я буду розчарований у підсумку”, “витративши час на те, що мені приносить задоволення, я буду розчарований у підсумку”, “Я Не Хочу!”

В ідеалі має бути дуже точне: “я хочу” і “я не хочу”.

Якщо ми беремо читати книгу, то завідомо знаємо, якого характеру ця книга, умовно: чи навчальна, чи розважальна. А у FB ці справдешності тісно переплетені, як нитки у тканині. Робота (ділові контакти, важлива в роботі переписка, пошук чи пропозиції роботи, тощо) і розваги (різні відео, вислови, фото і ін.) Також, припустимо, ви використовуєте FB тільки в «розважальних цілях», але ваша робота тісно пов’язана з комп’ютером. Отже, ми маємо переплетення: дозвілля і робота, дозвілля іробота, дозвілляіробота, дозвілляіроботадозвілляіробота…….. Тут навіть не йде переключення між задачами (коли ми суто працюємо), а йде переключення між розслабленням і сильним напруження мозку. Тому або працюємо, або відпочиваємо. Інакше розсіюємось, і нічого ефективно не виконуємо.

Бажано виділити час на свою кшталт-книгу. Напр. 10 перших хвилин у на початку кожної години. І 50 хв. ми маємо чистого часу, для роботи чи своїх справ, які не пов’язані з FB. Чи виробити якесь правило самостійно. Користь в тому, що до того часу люди щось прокоментували, написали повідомлення, і ви можете на кілька одночасно відповісти; наприклад, на 4 повідомлення, ніж за годину відволікатись 4 рази….. Але вирішувати вам, наскільки важливо для вас постійно пребувати в мережі. Думаю, аргументом може бути: якщо ми людям потрібні вже і негайно – вони дзвонять (звичайно, є ризик, що вони не мають нашого телефону, і FB – єдиний зв’язок з нами… Тут треба вже просити в Бога мудрості і заступництва, щоб все було вчасно….)

Думаю, в багатьох була ситуація. При зустрічі:

– Ти бачив, що я тобі написав у FB?

-Ні.

І нічого страшного не сталося :)

Про «зливне гортання». Якщо годинами гортати випадкові сторінки, тоді і «каміння» не нарощується ,і не відпочиваєте, а виснажуєте себе (різнорідні справдешності з неймовірно різних галузей). Можна сказати, що наш час стає «пустим каменем», бо ми його корисно не використовуємо. Потім він триває в нашому житті, але так як це «пустий камінь», він розкришується на камінці, пісок і зрештою розливається по душі – зневірою, відчаєм, нехіттю, лінивством….

Пропозиції:

– заходити відразу у важливі для вас групи, проґавлення новин з яких може потягнути неприємні наслідки або упущення хороших нагод);

– виходити з неефективних груп (можливе правило: на день виходити з однієї застарілої чи неефективної групи);

– присвятіть час на налаштування ваших сповіщень;

– для чого ви використовуєте FB: для роботи чи розваг? (можна мати відкритими два переглядачі: 1. один для того, що ви пориваєтесь «нарощувати» – робите роботу, шукаєте гру для дитини, щоб ввечері побавитись, новини, пишете курсову – і тільки там у вас мільйон вкладок, але тільки на цю тему, 2. а другий, для розривки – коли вирішуєте зробити перерву);

– «хвилинні відео» – ідеальні пожирачі часу, але також ідеальні візуальні ряди для конкретних ідей. «Краще раз побачити, ніж сто разів почути». Звичайно, але пам’ятайте: якщо ви кажете собі: «я зайду лише на 2 хвилинки, зроблю задумане» і проглядаєте 6 відео по 3 хв., то виходите на 20 хв. (2хв. на виконання того, що ви хотіли спочатку);

– спостерігайте, скільки ви перебуваєте у ваших кшталт-книгах (можна здивуватись!);

Так як людина, в режимі «тут і зараз», здатна утримувати в пам’яті (тренована!) до 9 точок справдешностей, – папір і ручка! тепер мають крокувати з вами завжди: пишіть, що ви хочете зробити!

Наприклад:

0. відреагувати на надіслані мені повідомлення

0.1. проглянути новини в конкретній важливій вам групі і відреагувати, якщо є потреба

1. створити подію

2. написати два повідомлення друзям

3. представити важливу справдешність у конкретну групу

4. знайти і подати запит новому другові

Цей список (на листку паперу!) потрібно написати перед запуском стрункобудови Windows (чи іншої операційної стрункобудови, яку ви використовуєте).

Фото: telegraph.co.uk