Інтернет сколихнув допис відомого шоумена та волонтера Сергія Притули про перебування в церкві. Пост отримав 37 тисяч реакцій читачів та майже півтори тисячі коментарів
Отже, людей таки турбує тема “правил”, особливо коли тобі їх розповідають просто в церкві. І я не є винятком:)
Цієї неділі була в церкві в одному містечку на Івано-Франківщині. Там, на парафії моєї бабці, є різні традиції, і не всі вони йдуть в ногу з часом. Але щоб не муляти зайвий раз очі постійним прихожанам, я старалася “робити так, як люди”. Наприклад, робити знак хреста, коли цього, в принципі, не треба робити, або клякати до Причастя.
Але в цю неділю на сповіді мені парох цієї церкви між іншим сказав, що до Тайни Євхаристії варто приступати стоячи, а люди просто цього не знають. Тож після сповіді я собі постановила таки не клякати. Та це виявилося непросто!
Ближче до моменту Причастя, коли вже всі поставали на коліна, жіночка років 35-ти, не більше, підійшла до мене й зауважила, що ті, хто сьогодні ходив до сповіді, до Причастя мають клякати. Я чемно й трохи хитро пояснила їй, що сам священик на сповіді сказав мені, що до Причастя треба йти стоячи, тож мушу його послухати. Жіночка відійшла.
Коли нам з чоловіком почало здаватися, що ми опинилися в центрі уваги ледь не половини церкви, ми вирішили таки стати на коліна, а коли вже отець почне йти до людей із Святими Тайнами, встати. Так і зробили. Та щойно ми встали, до нас підбігла ще одне жіночка: “Ви що, не йдете до Причастя?”. Ми сказали, що йдемо і ще ближче притулилися до ряду решти людей на колінах, переважно бабусь.
Цікаво, що в цьому ряді була старша жіночка, яка таки стояла, але їй не робили зауважень: мабуть, всі думають, що якщо старші не клякають, то їх ноги болять, тож нема що їх чіпати.
До речі, священик, який нас причащав, претензій до нас не мав. Може тому, що в мене, на відміну від Сергія Притули, були складені руки на грудях;)
Так, бути білими воронами важко, й іноді дотримання чи недотримання правил банально відволікає людей від молитви. Природно звертати увагу на “не таких”. І, як показує практика, священику треба на проповіді неодноразово розказували людям, як правильно поводитися під час Літургії, щоб вони змінили свою поведінку.
Ілюстрація: bcagency
Слухняність є плодом людей покірних, а мудрість-любочестивих, тож як немає першого-звідки візметься плід!!!?!!!
Можна і старших людей перевчити, було б бажання і воля священника, який би регулярно на проповідях розповідав( пояснював) людям як християнин має правильно приступати до причастя. Більшість з прихожан вихідці з радянського минулого. Не у всіх були віруючі родичі, щоб навчити всіх деталей відвідування церкви.
в нас якось це пішло відносно легко. Прийшов молодий священик сказав, що правильніше і зручніше підходити до Святих Таїн, бо людина покликана йти до Бога, ну і певно з гумором вказав, що ноги боліти не будуть і він не перечепиться йдучи з причастям)
Один священик-підпільник мені пояснював чому потрібно стоячи причащатися- ми діти Божі, а не раби перед Христом, тому треба підходити з гідністю Божої дитини- ходжу до храмів, де стоячи причащають, а як іноді зайду до церкви, де на колінах приймають Пресвяту Євхаристію, то клякаю- толерантна. А на одній парохії отець хотів людей перевчити- на його Службі Божій стоячи причащаються, а на інших навколішки- складно перевчити бабусь і дідусів, бо життя прожили, мають свою школу духовності.