Жінка твоя Єлисавета породить тобі сина, і ти даси йому ім’я Йоан. Він буде великий в очах Господніх
(Лк 1:13,15)
Щотижня ми публікуватимемо коментарі на черговий уривок з Євангелія від Луки. Ця подорож ні до чого Тебе не зобов’язує – жодних іспитів чи звітності, Ти можеш розпочати її з будь-якого уривку, призупинити і згодом продовжити – згідно з Твоїм бажанням (адже в кожного з нас – свій темп та стиль навчання) :) ці матеріали завжди чекатимуть Тебе тут!
Також чекаємо Твоїх відгуків, роздумів чи побажань у коментарях (або мені особисто на поштову скриньку)
А ще, запрошуємо у Біблійну Школу на Facebook – таким чином будеш в курсі новин, обговорень та спільноти.
1) Помолись Богові у намірі доброго розважання над уривком: “Царю Небесний…”, “Засвіти в серцях наших…”
[_/su_spoiler]
2) Прочитай даний уривок з Євангеліє один чи декілька разів, повільно, виразно та вдумливо, якщо є можливість - читай вголос.
3) Переглянь коментарі до цього уривку: часто в них можна відшукати пояснення незрозумілої ситуації, добру натхнену пораду, чи просто цікаву інформацію щодо уривку.
4) Розважай над прочитаним. Задай собі питання:
- що Бог хоче сказати мені цим уривком?
- де я бачу себе в цьому уривку?
- чи не нагадує цей уривок щось із мого життя?
5) На закінчення, подякуй Богові молитвою за добре розважання.
Можеш проводити такі розважання на самоті, якщо так Тобі затишніше, або навпаки: з родиною, спільнотою чи з друзями - разом з кимось розважання можуть бути значно глибшими та цікавішими!
2.1.2) Проголошення народження Йоана – 2 (Лк 1:13б-17)
13б. …жінка твоя Єлисавета породить тобі сина, і ти даси йому ім’я Йоан.
14. І буде тобі радість і веселість, і багато з його народження радітимуть;
15. бо він буде великий в очах Господніх; не питиме ні вина, ні напою п’янкого, і сповниться Духом святим вже з лона матері своєї,
16. і багато синів Ізраїля наверне до Господа, їхнього Бога.
17. І сам він ітиме перед ним з духом та силою Іллі, щоб навернути серця батьків до дітей і неслухняних до мудрости праведних, щоб приготувати Господеві народ прихильний.”
Євангеліє від Луки, розділ 1, вірші 13б-17, переклад Хоменка
2) Початок сповнення Божої обітниці (Лк 1:5-2:52)
2.1.2) Проголошення народження Йоана – 2 (Лк 1:13б-17)
Огляд: Ангел наказує Захарії назвати дитину Йоаном, що означає “Господь милостивий” (Беда Преподобний). Велич Йоана походить від присутності Святого Духа, навіть в утробі його матері (Амвросій Медіоланський). Йоан хрестив Того, через Кого всі решта будуть хрещені (Кипріян Карфагенський). Йоан передує Месії “в Дусі та в силі Іллі” (Беда Преподобний). Дух ніколи не є без сили (Амвросій Медіоланський).
Гавриїл з’являється Захарії в Храмі (1:8-17)
І ти даси йому ім’я Йоан. Беда Преподобний: Кожного разу, коли в Писанні ім’я накладене або змінене … Богом, це вказує на велику благодать і чесноту. Це було добре, що предтечі нашого Спасителя було наказано назватися Іваном. Ім’я Іван означає “благодать Господа” або “той, на кому є благодать”. Він отримав особливу благодать між іншими святими, які були предтечами Христа. Він прийшов сповістити про раніше не знану благодать світу, про те, щоби увійти на Небеса. Природа того, хто сам був сповнений благодаті і приніс звістку про Божу благодать решті людства, виражається навіть його ім’ям, яке є проголошенням благодаті. Правдиво було пророковано, що була причина для радості у багатьох людей через його народження, тому що це через нього творець їхнього переродження був оголошений світові (Беда Преподобний, Гомілії над Писаннями 2.19).
Велич Івана у дусі. Амвросій Медіоланський: Тут він оголосив велич, не тіла, але душі. Велич душі перед Господом є величчю чесноти, і малість душі є дитинністю чесноти. … Отже Іван стане великим — не через чесноти тіла, але через великодушність.(Лк 7:28) Він не розширив межі імперії. Він не надавав перевагу військовим тріумфам та нагородам. Вірніше, що більше, він зневажав людські задоволення і хтивість тіла, проповідуючи в пуселі з великою гідністю духу. Він був дитинним у суєтності, але великим у дусі. Він не був полонений спокусами життя, як і не змінив своєї непохитності у досягненні цілі через бажання жити. … Немає сумніву, що ця обіцянка ангела справдилася. Перед своїм народженням—ще в лоні матері—Святий Іван зобразив благодать отримання Духа. І хоч раніше ні з його батьком, ні матір’ю не траплялося жодного чуда, він,здригнувшись у лоні своєї матері, проголосив прихід Господа. Коли Матір Божа прийшла до Єлизавети, остання сказала: “Ось бо, як голос твого привітання залунав у моїх вухах, дитина з радости здригнулась у моїм лоні.” (Лк 1:44) Вона ще не мала духу життя, (Див. Рим. 8:2; Об’яв 2:11.) але дух благодаті. На іншому місці ми знаходимо, що благодать освячення передує благодаті життя, де Господь каже, “Перш, ніж я уклав тебе в утробі, я знав тебе; і перш ніж ти вийшов з лона, освятив я тебе; пророком для народів я тебе призначив.”(Єремії 1:5) Дух цього життя є одним, а дух благодаті є іншим (Амвросій Медіоланський, Тлумачення Євангелія від Луки 1.31-33).
Ті, кого хрестив Іван. Кипріян Карфагенський: Іван не просто оголосив про Господа перед його приходом, але показав на нього для того, щоби люди його побачили. Іван хрестив самого Христа, через якого охрещені всі інші (Кипріян Карфагенський, Суперечності Хрещення 73.25).
Чому Іван схожий на Іллю. Беда Преподобний: Доля у руках короля та королеви — у першого у руках Ахаба та Єзавеля,(1 Царів 19:1-3) у другого – Ірода та Іродіади. (Мт. 14:3) Перший, якому було обіцяно, що він не буде убитий нечестивим, був вознесений на Небеса у вогненній колісниці. (2 Царів 2:11) Другий, якому пророкували, що його подолає нечестивий, знайшов Царство Небесне через своє мучеництво, яке поєднювалося із духовною боротьбою (Беда Преподобний, Гомілії над Писаннями 2.23).
З духом та силою Іллі. Амвросій Медіоланський: Ці слова додані добре, тому що дух ніколи не буває без сили, так само як сила без духу. “З духом та силою Іллі,” каже він, можливо, тому що святий Ілля мав велику силу і благодать. Таку силу, що він навернув серця людей від невіри до віри, силу стриманості і терпеливості, і дух пророцтва. … Ілля розділив Йордан,(2 Царів 2:8) Іван зробив його початком спасіння. Іван ходить з Господом по землі, Ілля з’являється з Господом у славі.(Мт. 17:3) Ілля – провісник першого пришестя Господа, Іван – другого. Ілля після трьох років заводнив землю дощем,(1 Царів 18:1, 45) Іван після трьох років зросив сухий ґрунт нашого тіла струмком віри (Амвросій Медіоланський, Тлумачення Євангелія від Луки 1.36).
2) Початок сповнення Божої обітниці (Лк 1:5-2:52)
2.1.2) Проголошення народження Йоана – 2 (Лк 1:13б-17)
«Жінка твоя Єлисавета породить тобі сина, і ти даси йому ім’я Йоан» (1:13). Хоча Лука не подає значення імені Йоана – “Ягве виявив прихильність” – важливість імені цієї дитини повторно наголошується у Мт 1:57-67.
«І буде тобі радість і веселість, і багато з його народження радітимуть» (1:14). Тут відображена тема радості при наближенні сповнення Божої обітниці.
«Не питиме ні вина, ні напою п’янкого» (1:15). Те, що Йоан буде утримуватись від алкогольних напоїв, ймовірно є натяком на Чис 6:2-4, “Коли чоловік чи жінка врочисто обрікається назорейським обітом, щоб посвятитися Господеві, то від вина й п’янких напоїв буде стримуватись; ні винного, ні оцту з інших п’янких напоїв не питиме і жадного виноградного соку не питиме, і не їстиме ані свіжого, ані сушеного винограду. Увесь час свого назорейства не їстиме нічого, що зроблено з виноградної лози, чи то воно з винограду незрілого, чи з лушпиння.” Також це нагадує про Самуїла та Самсона, що були від народження посвячені Господеві як назореї.
«Він ітиме перед Ним з духом та силою Іллі, щоб навернути серця батьків до дітей» (1:16). Прихід Йоана є сповненням пророцтва з Мал 3:23-24 “Ось я пошлю вам Іллю пророка перед приходом дня Господнього, великого і страшного. І він наверне серце батьків до дітей і серце дітей до батьків, щоб я, прийшовши, не побив землі прокляттям”.
2) Початок сповнення Божої обітниці (Лк 1:5-2:52)
2.1.2) Проголошення народження Йоана – 2 (Лк 1:13б-17)
Пояснення
Захарія молився щиро і довго, але лише в кінці життя Господь йому сповістив: ” Твоя молитва вислухана” (Лк. 1:13). Народиться йому син. Навіть вже його ім’я Іван (= Бог дає ласку) заповідає прихід часу Божої милості і милосердя.
Прихід Предтечі Христа викликало радість і веселість. У третьому Євангелії часто з’являється тема радості. Послання Бога є Доброю (радісною) Новиною. Є посланням, яке пробуджує надію.
Син Захарії буде великим. Тому, що буде наділений спеціальною ласкою, але також виділятиметься великими моральними цінностями і відіграє виняткову роль в історії спасіння.
Ангел, представляючи місію сина Захарії, посилається на Книгу Малахії (3:1,23). Згідно цьому пророцтву Ілля передуватиме приходу Господа до святині. Для святого Луки, подібно як і для інших Євангелістів, саме Іван Хреститель є очікуваним Іллею.
Іван Хреститель, так само як Ілля, буде великий. Євангелист Лука вказує на подвійну причину цієї величі.
а) Людський чинник: співпраця людини з Богом, що проявляється в суворому і повному покути житті (не питиме ні вина, ні напою п’янкого ). “Sycera” – слово арамейське, означає п’янкі напої, що виробляються з фруктів, відмінних від винограду.
Стримане ставлення до того, що п’янить, наближає Івана Хрестителя до великих постатей Старого Завіту: Самсона (Суд. 13:4,7,14) і Самуїла (1Сам.1:11 і наст.) також до священиків, що виконували у святині культові дії (Лев. 10:9; Eзд. 44:21) чи назореїв. Ці останні утримувалися від п’янких напоїв. Окрім того їм не можна було стригти волосся. Іван Хреститель буде втіленою покутою. Його тіло, піддане умертвінню, буде ефективним знаряддям і посудиною для Святого Духа.
б) Однак не лише через умертвіння тіла, а перш за все завдяки духові і через дію Святого Духа стане великим. Не тільки провадитиме аскетичне і повне стриманості життя, а, отже станеться – якщо не в дослівному, то у ще вищому значенні – назореєм, але сповниться Духом святим вже з лона матері своєї (Лк. 1:15), тобто матиме дух і силу Іллі. Згадана в цьому випадку дія Бога (сповниться Духом святим вже з лона матері своєї), бо згідно Святому Писанню справжня велич є справою Бога. Зрозуміємо це краще, якщо собі усвідомимо, що третій Євангелист часто згадує, що Ісус вчиняє великі речі під натхненням Духа: Дух повів його в пустиню (Лк.4:1) і завдяки тому долає спокуси сатани; і силою Духа йде до Галилеї, де вчиняє великі речі (Лк. 4:14.18).
Вісник Христа здійснить певну місію.
а) Синів Ізраїля наверне до Господа (Лк. 1:16). Людина продана гріхові (Рим. 7:14). Є грішною. Тому необхідне є навернення (покута). Передусім слід зробити спробу шукання Бога (Aм. 5:4). Потрібно змінити напрям дороги, звернути з теперішньої, повернутися на правдивий шлях; від усього серця повернутись до Бога (1Сам. 7:3). Але навернення не може бути поверхневим, зовнішнім. Тому біблія говорить про “метанойю”, тобто про внутрішнє навернення. Йдеться про зміну способу мислення (у дуже широкому значенні), зміну постави, ставлення. Потрібно витворити в собі нове серце і нового духа (Eздр.18:31). У такому підході криється віра. Йдеться про те, щоб припасти в цілковитій довірі до Бога.
б) Іван доконає також суспільну зміну: наверне серця батьків до дітей. Це цитата з Книги Малахії, де ми читаємо: наверне серце батьків до дітей і серце дітей до батьків (Мал. 3:24). Інакше кажучи: Предтеча Месії намагатиметься примирити батьків з дітьми, тобто фундаментально змінюватиме суспільство.
в) Врешті неслухняних наверне до прийняття постави праведних. Місія Івана буде охоплювати всю моральну сторону міжлюдських взаємин, та віру, яка є практичною мудрістю всіх праведних людей. Завдяки одному і другому Іван готуватиме людей до приходу Ізбавителя.
Питання
1. Чи я пригадую собі якісь епізоди з третього Євангелія, які свідчать про те, що Бог інколи надто пізно сповнює обітниці (Праведний Симеон (Лк. 2:25), Анна (Лк. 2:37), притча про неправедного суддю і вдову (Лк. 18:1-8). Чи можете ви сказати, що для святого Луки ця справа є дуже важливою? Чому?
2. Бог завжди вислуховує праведного. Однак спосіб і час сповнення прохання визначає згодно з планом Своєї мудрості. Ви можете проілюструвати це прикладом?
3. Завдяки чому людина стає великою? Чи прочитаний текст вказує на подвійну причину величі людини?
4. Чи стримане і суворе життя є дійсно проявом співпраці людини з Богом? Чому?
5. Іван Хреститель дав початок великої моральної і релігійної революції в політично розбитому і морально зіпсутому народі, в якому розбрати і поділи найдраматичніше проявили себе в родинних колах. Міг це зробити завдяки особистій самопожертві, невже аскеза була настільки необхідна? Якось важко мені це зрозуміти у світі, який робить такий сильний наголос на необхідності задоволення всіх людських потреб і забаганок. Слово “аскеза” звучить так старомодно, не сучасно, я сприймаю його зі скреготом. Можливо не таке вже воно і старомодне? Розходиться тільки про інакшість, відмінність. Але по відношенню до чого або кого?
6. Сила Бога – Святий Дух спричиняє, що ми можемо зробити великі речі. Чи я беру це до уваги?
7. Кожен з нас має бути предтечею Христа. Що це значить? Виявляти Його. Як? Чи я вважаю, що це є моя місія? Що це значить сьогодні: навернути серця батьків до дітей? Що це значить: навертати неслухняних до мудрости праведних! Чи також моїм завданням є приготувати Господеві народ прихильний? Чи я відповідальний за суспільство, в якому я живу? У чому вона має проявлятись?
8. Чи можна говорити, що зречення є підготовкою до приходу Господа? Якою мірою наше зречення може полегшити дію Божої сили в нас?
Роздуми
Людина робить зусилля, якщо бачить шанс реалізації своїх намірів. Тому, перед тим, як пролунає виклик до навернення, потрібно почути радісне і підтримуюче на дусі послання, скрите в імені «Іван» (= Бог милосердний, Бог дарує благодать).
Наші очікування і мрії зреалізуються, якщо довіримося Богові. Але чи цього достатньо? В нас також має відбутися переміна. Йдеться про зміну способу мислення, про виявлення в нас нового серця і нового духу. Цей процес розпочав Предтеча Христа.
Хочемо зустріти Бога, але ми не даємо йому можливості, щоб Він нас зустрів в ситуації, яка допоможе нам почути Його голос. Бог говорить до нас, але ми мусимо створити відповідні умови, щоб Його почути. Він промовляв і промовляє до людини особливо під час молитви. Таким ідеальним середовищем, в якому людина зустрічає Бога, є Літургія.
Наші очікування мають можливість реалізуватись, якщо їм товаришує молитва. Коли молимось, потрібно залишити рішення Богові, коли, як і в який спосіб має сповнитися те, про що ми просимо. Тому що Він знає найкраще що, коли, кому і як дати.
Переміна, яка є дією Бога і людини, повинна окреслити мету: маємо статися народом, прихильним Господеві. Ми не живемо на безлюдному острові, як ізольовані одиниці. Перебуваємо в спільноті. У ній ми виховуємося, ми формуємося, ми удосконалюємося. Завдяки спільноті досвідчуємо піднесення, підтримку, хоч також упадки і слабкості. Тільки в спільноті ми колись зможемо пережити щастя. У Бозі, Який Сам є спільнотою трьох осіб Божих, як також і в спільноті з ближніми.
2) Початок сповнення Божої обітниці (Лк 1:5-2:52)
2.1.2) Проголошення народження Йоана – 2 (Лк 1:13б-17)
«Жінка твоя Єлисавета породить тобі сина, і ти даси йому ім’я Йоан» (Лк 1:13б)
Через цього архангела Бог в особливий спосіб втручається у подружнє життя Захарії та Єлизавети. Проте звістка, принесена ним, є чимось значно більшим – вона має значення для всього світу. Єлисавета вже похилого віку, проте вона народить сина, якого назвуть Йоан (“Бог милостивий”), і він буде провісником Месії. Це означило, що “сповнення часу” (Гал 4:4) стало неминучим, чого очікували всі праведники Ізраїлю (порівняйте з Йо 8:56, Євр 11:13). “Ваші молитви почуто, і треба сказати, що ви отримали більше ніж просили. Ви молилися за спасіння народу, а отримали Предтечу.” (св. Ієронім Стридонський, «Коментарі на Євангеліє від Луки»). Наш Господь також часом дає нам більше ніж ми просимо: “Є оповідь про те, як жебрак, зустрівши Александра Македонського, просив у нього милостині. Александр зупинився і наказав дати цьому чоловікові управління над п’ятьма містами. Тоді жебрак, збентежений та спантеличений, вигукнув: Я не просив так багато! І Александр відповів: Ти просив, як жебрак, я ж даю, як цар.” (св. Хосемарія Ескріва, «Це Христос проходить поруч» 160). Оскільки Бог відповідає так щедро і дає нам більше ніж ми просили, ми повинні сміло і без ляку стрічати труднощі.
«І буде тобі радість і веселість, і багато з його народження радітимуть» (Лк 1:14)
Архангел Гавриїл дає Захарії три причини для радості від народження дитини: перше – тому що Бог обдарує Йоана надзвичайною святістю (Лк 1:15), друге – тому що Йоан поведе багатьох до Спасіння (Лк 1:16), третє – тому що все життя Йоана, всі його вчинки готуватимуть прихід очікуваного Месії (Лк 1:17). У Йоані Хрестителі сповняться два пророцтва Малахії, в яких говориться що Бог зішле перед собою вісника щоб приготував для Нього дорогу. Мал 3:1 “Оце Я посилаю гінця Мого, й він приготує дорогу передо Мною, і Господь, що ви Його шукаєте, прийде негайно у храм свій. Ангел союзу, що ви його бажаєте, – ось він іде, – говорить Господь сил.”, Мал 3:23-24 “Ось Я пошлю вам Іллю пророка перед приходом дня Господнього, великого і страшного. І він наверне серце батьків до дітей і серце дітей до батьків, щоб Я, прийшовши, не побив землі прокляттям.” Йоан готує дорогу для першого пришестя Месії так само, як Ілля приготує Його друге пришестя (пор. св. Амвросій Медіоланський, «Коментарі на Євангеліє від Луки»; св. Тома Аквінський, «Коментарі на Євангеліє від Матея, 17.11). Ось чому Христос каже: “На що ж тоді ви вийшли подивитись? На пророка? Так, кажу вам, і навіть більше, ніж пророка. Це той, про кого написано: Ось Я посилаю посланця Мого перед Твоїм обличчям, що приготує путь Твою перед Тобою” (Лк 7:26-27).
Дивіться також:
– Греко-католицький священик пропонує молоді он-лайн вивчення Біблії
– Новий погляд на вивчення Святого Письма
– На Львівщині створено три нові групки вивчення Святого Письма
– Це віддавна моя мрія – багато працювати з молоддю зі субкультур
Ілюстрація: www.jesuit.org.uk
