Мусить існувати міст поміж скінченністю і безкінечністю.
Мусить існувати місце зустрічі минущого з вічним.
Мусить існувати міст поміж зрозумілим та незбагненним.
Мусить існувати наріжний камінь фундаменту.
Ковчег, який є дверима до Бога, мусять нести на плечах ті, хто є Святими. Його не можна торкатися. Доторкнутися до ковчега означає ризикнути життям. Певних речей не можна торкатися під загрозою смерті. Ці речі, яких не можна торкатися, є головною основою спільноти людей.
Ковчег повинен знаходитись посередині святині. Святиня має розташовуватись в центрі спільноти. Спільнота повинна бути об’єднана тим, що є cвященним і непохитним. Священне і непохитне – це те, що є самоочевидним (аксіоматичним). Люди, які прямують за ковчегом, постановили мандрувати до вічної Землі Обітованої.
Місто, що в належний спосіб збудоване довкола Ковчега Завіту, є вічним Єрусалимом.
Щось повинно бути самоочевидним, інакше все похитнеться і завалиться. Самоочевидне не вдасться вповні висловити словами. Натомість, самоочевидне – священне і непохитне – є якраз тим, що уможливлює спілкування. Самоочевидне є духом, діяльністю, живою силою. Одначе його прояви є цілком конкретні. Це перетворення духа в матерію – створення Кам’яних Скрижалів.
Ковчег Завіту містить Правила, які походять в першу чергу з самоочевидної основи. Цією основою є Дух, який явив ці Правила. Дух є остаточним мешканцем Ковчега, а Правила є результатом його діяльності. Дух є творчим Логосом.
На місці Ковчега Завіту і святині в центрі суспільства зводять собор. Архітектурно собор має форму хреста. Хрест є місцем, де відбувається преображення. Преображення – це об’єднання Тіла Христового. Це об’єднання є драматичним наслідуванням, втіленням рішення не просто вірити в Христа, але уприсутнювати Христа собою, що означає вірити у значно глибший спосіб, ніж просто вірити.
Христос є Той, Який долає смерть через добровільне прийняття смерті. Христос є Той, Який відкидає царство цього світу заради Божого Царства. Христос є Той, Який говорить істину, що створює добрий придатний для життя порядок з хаосу можливостей, який існує перед матеріалізацією реальності. Христос є Той, Який використовує можливість наче меч, що розрубує смерть. Христос є Той, Який шляхом радикального схвалення передумов життя долає ненависть, злобу і помсту, які походять з Буття, оскверненого трагедією і злорадством. Без прийняття смерті злоба керує, а пекло тріумфує.
Христос є потенціалом чоловіка і жінки.
Сказано, що чоловік і жінка створені на образ Бога, і що Бог є Той, Який за допомогою вічного Логосу творить придатний для життя порядок з хаосу можливостей. Це аксіома. Це діамант у центрі світу. Це Дух в священному Ковчегу. Це наріжний камінь культури, що несе мир і процвітання, і що поважає гідність людини. Це Велика Правда. Це відповідальність, беручи яку кожен з нас може жити попри катастрофічну вразливість нашого обмеженого буття. Наша подібність до Бога дає кожному з нас цінність, що перевищує скінченність. Особа і суспільство також зобов’язані дотримуватися цих етичних вимог поважати цю цінність. Це не лише головна передумова ідеї Прав Людини. Це передумова, що на кожного з нас покладає Остаточну Відповідальність, що неминуче випливає з цих Прав.
Поглянь в обличчя хаосу майбутнього.
Використай Логос, частиною якого ти є, щоб перетворити цей хаос на придатний для життя порядок, що є Добрим. Кажи правду. Втілюй правду.
Прийми цей важкий тягар обмежень, що роблять Буття можливим. Відкинь у цей спосіб образу, ненависть, жагу безкінечної і необмеженої помсти і всю жорсткість та зло, які її супроводять. Піднеси хрест своєї трагедії і зради. Прийми цей жахливий тягар. Візьми його на свої плечі і, докладаючи неймовірних зусиль, прямуй вгору до Царства Божого.
Альтернативою є смерть і пекло
Переклад: Степан Лесняк
Джерело: www.jordanbpeterson.com
