(текст натхнений питаннями від пані Галини Андрусів, пов’язаними з її дослідженням на тему книжок та їх придбання)
Чому я готовий приділяти час книжкам?
Всі книжки, які я читаю/прослуховую, можна поділити на дві групи: художні (фантастика та класика) та популярний зараз жанр non-fiction.
Добре фентезі, таке як Дж. Р. Толкін, К. С. Люїс, Дж. Роулінг, Міхаель Енде, Д. В. Джонс – не лише захоплює пригодами та струшує фантазію, але і торкає глибше у саме нутро через важливі питання – що є добро і що є зло? Що таке дружба і що таке кохання? Що таке смерть, і чого вартує життя? Архетипи Бога, творіння світу, мети існування не даремно закладені у найкращих фентезі.
Класична література (народні міти, Сократ, Гомер, Шекспір, Данте, Гете, Шевченко, і т. п.) це твори, які дають читачеві так звані cultural references – ключі до різних культур, народів та епох, без яких важко розуміти інші твори, та й зрештою людей.
Стосовно non-fiction – то це книги для самопізнання, саморозвитку та самонавчання, як у сфері психології (С. Кові, Г. Елрод – Чудовий ранок, J. Kaplan – The Gratitude Diaries, S. Achor – The Happiness Advantage), так і у сфері духовності (Ю. Августин, Т. Мертон, Ф. Чан, Л. Стробель, Н. Вуйчич, Е. де Мелло), бізнесу (біографії Маска, Бренсона, Джобса, Форда), чи науки (Н. Талеб – Чорний лебідь, Дж. Елленберг – Як ніколи не помилятися).
Окремо від цих категорій – Святе Письмо. Це не зовсім література, адже як ми, християни, віримо, що Святе Письмо є натхнене Богом Святим Духом, і навіть для читання Святого Письма є також необхідне натхнення Святим Духом, тож воно вимагає певної молитовної підготовки. Також, читання Святого Письма є спілкуванням з Богом, не даремно Біблію називають Божим Словом. Це спілкування перемінює читача, перемінює серце і душу. Часто люди кажуть: “Я читав Біблію, пам’ятаю все що там написано”. Проте, як цілком справедливо сказала одна людина, приблизно через 3-4 роки після прочитання ми втрачаємо контакт з книжкою. Тому Святе Письмо варто читати щодня, і принаймні раз на декілька років перечитувати повністю, щоб не втратити цей контакт. З цієї ж причини я перечитую також інші улюблені книжки.
Можу ще порадити такий сервіс – GoodReads що допомагає впорядкувати бібліотеку, стежити за прочитаним у себе та в друзів, писати відгуки на книжки.
Яких книжок мені не вистачає?
Насправді за останні 10 років у мене мабуть не було такого випадку, коли б чогось із книжок не вистачало: чого нема українською мовою, практично завжди можна знайти англійською (це або переклад, або, ще краще – мова оригіналу). Тому, якщо комусь не вистачає якихось книжок, можу дати лише одну пораду: вивчайте англійську мову. Це зрештою стосується будь-якого контенту – фільми, серіали, (відео)блоги, комп’ютерні чи настільні ігри, періодичні видання. Вивчення англійської мови до середнього рівня відкриває цілий світ контенту, нові можливості для праці, знайомств та подорожей.
Окремо згадати про Komubook – платформу краудпаблішингу, де люди самі вибираються майбутню книжку для перекладу українською мовою, проводиться збір коштів, а після придбання прав, перекладу, дизайну та друку – примірники розсилають тим, хто підтримав видання фінансово. Сам я декілька разів долучався до таких збірок, там деколи справді трапляються цікаві книжки, наприклад “Ми” Є. Зам’ятіна чи “Людина у високому замку” Ф. Діка.
Чому я готовий витрачати гроші на книжки?
Для мене ніколи не було проблемою знайти потрібну книжку у вільному доступі, однак, останнім часом я купую книжки, не з юридичних міркувань (я переконаний що такої речі, як “інтелектуальна власність”, не існує) але з інших, практичних та дієвих причин.
Перш за все, що придбати контент у посередника – це простіший спосіб підтримати автора. На жаль, левова доля коштів не доходить до творців контенту, і я вважаю що в найближчому майбутньому економічна модель навколо контенту, в тому числі книжок, різко зміниться. Ще 15 років тому на сайтах творців можна було знайти спосіб підтримати автора грошовим переказом або платною підпискою, трохи згодом виникло чимало платформ для краудфандингу – масового збору коштів на певні проекти (KickStarter, Indiegogo, Спільнокошт), вже зараз маємо досить популярний сервіс Patreon, яким користуються чимало творців, від музикантів до блогерів, де можна підписатись на регулярну грошову допомогу для авторів. Впевнений, що з часом кожна людина матиме можливість безкоштовно доступитися до будь-якого контенту, і водночас при бажанні безпосередньо підтримати автора, що сподобався – чи то з безкорисливої вдячності за отримане в результаті сприйняття контенту, чи з корисливого бажання щоб автор продовжував приділяти час творінню нового контенту.
Друга причина стосується друкованих видань, і тут йдеться про якість та красу друкованої книжки – обкладинка, папір, ілюстрації, тактильні відчуття – все це зосереджує в собі цілком реальний фізичний носій, у більшості випадків вартий своєї ціни.
Третя причина стосується цифрового контенту – це сервіс. Amazon зі своїми електронними книжками Kindle та сервісом аудіокнижок Audible дуже швидко зрозуміли, що вони повинні брати з користувачів гроші не за контент, але за ті зручності, які надають їхні сервіси: синхронізація на будь-яких пристроях, інтерактивність текстів, виділення уривків, нотатки, словники, пошук, синхронізація прочитаного та прослуханого – все це цілком варте згаданої вище левової долі що не надходить до автора.
Ілюстрація: Designed by Freepik
