Може здатися дивним, що Матей так відразу відгукнувся на слова Ісуса. Але все починається з малого. Подібно як кожен великий гріх починається з невинної думки, на яку погоджуємося, яку виношуємо, через яку у свідомості приймаємо можливість згрішити. Це часто легко призводить і до важкого упадку в реальності, коли складаються для цього відповідні обставини. Тому недаремно Господь каже, щоб берегти від гріховних пожадань навіть думки.
Так само і з добрим. У часи Матея митарів автоматично вважали грішниками, бо вони збирали данину на Римську імперію, яка окупувала Ізраїльські землі, а також при збиранні податків та їх підрахунку, часто спокушалися до нечесної наживи. Проте виглядає, що сам Матей був чоловіком, який шукав Божого Царства. За текстом євангелія, яке він написав згодом, виглядає, що він добре знав Святе Писання. Отже, читав його і старався ним жити. Він, мабуть, приглядався і до Ісуса вже віддавна, шукаючи підтвердження його діям у Божому Слові. Тому Христові вистачило мимохіть сказати лише три слова: «Іди за мною!», як Матей залишив усе і став Його учнем.
Хай ця розповідь спонукає нас зробити собі невеликий іспит сумління. Запитати себе: що я виношую у власних думках? До чого прив’язане моє серце? Чи я піддаюся легко спокусам? Чи заздрю людям, які грішать так як я не можу, а хотів би? Чи виношую якісь недобрі плани? Чи відкидаю гріховні думки? Чи шукаю Бога і Його волі у своєму житті? Бо якщо хочемо Бога зустріти і Його Царство є у нас в пріоритеті, то Господу буде легко торкнути нас навіть кількома словами, сказаними мимохідь.
Отець Олег Овсяник
