Як користуватися Біблією під час молитви вервиці

Інші дописи автора

        Як користуватися Біблією під час молитви вервиці

        (Дивіться також: Посібник для початківців з молитви на вервиці)

        Вервиця – улюблена молитва багатьох християн, але іноді молитися буває важко або надто одноманітно. Одним із способів боротьби з цими відволіканнями є включення більшої частини Біблії до вервиці.

        Як правило, під час молитви вервиці окрема особа перед кожним десятком “Богородице Діво” оголошує певну “таємницю” з життя Ісуса Христа. Щоб поглибити роздуми над цією таємницею, деякі вважають корисним прочитати короткий уривок з Біблії, який відповідає кожній таємниці вервиці.

        Це, природно, подовжить час вашої молитви, але також збагатить її та надасть вам багато образів для роздумів із життя Ісуса Христа та Його Матері.

        Ось перелік кожної таємниці вервиці з відповідним уривком з Біблії, який можна використати під час молитви наступного разу.

        1 Радісні таємниці

        1.1 Благовіщення – Луки 1:26-38

        26. Шостого місяця ангел Гавриїл був посланий Богом у місто в Галилеї, якому ім’я Назарет, 27. до діви, зарученої чоловікові, на ім’я Йосиф, з Давидового дому; ім’я ж діви було Марія. 28. Ввійшовши до неї ангел, сказав їй: “Радуйся, благодатна, Господь з тобою! Благословенна ти між жінками.” 29. Вона ж стривожилась цим словом і почала роздумувати в собі, що могло значити те привітання. 30. Ангел їй сказав: “Не бійсь, Маріє! Ти бо знайшла ласку в Бога. 31. Ось ти зачнеш у лоні й вродиш сина й даси Йому ім’я Ісус. 32. Він буде великий і Сином Всевишнього назветься. І Господь Бог дасть Йому престол Давида, його батька, 33. і Він царюватиме над домом Якова повіки й царюванню Його не буде кінця.” 34. А Марія сказала до ангела: “Як же воно станеться, коли я не знаю мужа?” 35. Ангел, відповідаючи, сказав їй: “Дух Святий зійде на тебе й сила Всевишнього тебе отінить; тому й святе, що народиться, назветься Син Божий. 36. Ось твоя родичка Єлисавета – вона також у своїй старості зачала сина, і оце шостий місяць тій, що її звуть неплідною; 37. нічого бо немає неможливого в Бога.” 38. Тоді Марія сказала: “Ось я Господня слугиня: нехай зо мною станеться по твоєму слову!” І ангел відійшов від неї.

        1.2 Відвідини св. Єлизавети – Луки 1:39-56

        39. Тими днями Марія, зібравшися, пустилася швидко в дорогу в гірську околицю, в місто Юди. 40. Увійшла вона в дім Захарії і привітала Єлисавету. 41. І як почула Єлисавета привіт Марії, здригнулася дитина в її лоні, і Єлисавета сповнилася Святим Духом 42. і викликнула голосом сильним: “Благословенна ти між жінками й благословен плід лона твого. 43. І звідкіля мені це, що прийшла до мене мати Господа мого? 44. Ось бо, як голос твого привітання залунав у моїх вухах, дитина з радости здригнулась у моїм лоні. 45. Щаслива та, що повірила, бо здійсниться сказане їй від Господа.” 46. І мовила Марія: “Величає душа моя Господа 47. і дух мій радіє в Бозі, Спасі моїм, 48. бо він зглянувся на покору слугині своєї; ось бо віднині ублажатимуть мене всі роди. 49. Велике бо вчинив мені Всемогутній, і святе Його ім’я. 50. Милосердя Його з роду в рід на тих, які страхаються Його. 51. Він виявив потугу рамени свого, розвіяв гордих у задумах їхніх сердець. 52. Скинув могутніх з престолів, підняв угору смиренних; 53. наситив благами голодних, багатих же відіслав з порожніми руками. 54. Він пригорнув Ізраїля, слугу свого, згадавши своє милосердя, 55. як обіцяв був батькам нашим – Авраамові і його потомству повіки.” 56. Марія перебула в Єлисавети місяців зо три; потім повернулася до дому свого.

        1.3 Різдво Господа нашого Ісуса – Луки 2:6-20

        6. І от коли вони були там, настав їй час родити, 7. і вона породила свого сина первородного, сповила Його та поклала в ясла, бо не було їм місця в заїзді. 8. Були ж у тій стороні пастухи, що перебували в чистім полі та вночі стояли на сторожі коло своїх отар. 9. Аж ось ангел Господній їм з’явився і слава Господня їх осіяла й великий страх огорнув їх. 10. Ангел же сказав їм: “Не бійтесь, бо я звіщаю вам велику радість, що буде радістю всього народу: 11. Сьогодні народився вам у місті Давидовім Спаситель, Він же Христос Господь. 12. І ось вам знак: Ви знайдете дитя сповите, що лежатиме в яслах.” 13. І вмить пристала до ангела велика сила небесного війська, що хвалила Бога й промовляла: 14. “Слава на висотах Богу й на землі мир людям Його вподобання.” 15. І коли ангели знялись від них на небо, пастухи один до одного заговорили: “Ходім лишень до Вифлеєму та подивімся на ту подію, що Господь об’явив нам.” 16. І пішли вони притьмом і знайшли Марію, Йосифа й дитятко, що лежало в яслах. 17. Побачивши його, вони розповіли, що їм було сказано про це хлоп’ятко; 18. і всі, хто чув їх, дивувались тому, що пастухи їм оповідали. 19. Марія ж пильно зберігала все це, роздумуючи в своїм серці. 20. А пастухи повернулися, прославляючи й хвалячи Бога за все, що чули й бачили, так, як їм було сказано.

        1.4 Жертвування Ісуса Христа у храмі – Луки 2:22-39

        22. І як сповнилися дні очищення їхнього, за законом Мойсея, вони привели Його в Єрусалим поставити його перед Господом, 23. як то написано в Господньому законі: “Кожний хлопець, первородний, буде посвячений Господеві”,- 24. і принести жертву, як то написано в Господньому законі: “Пару горлиць або двоє голубенят.” 25. А був в Єрусалимі чоловік на ім’я Симеон; чоловік той, праведний та побожний, очікував утіхи Ізраїля, і Дух Святий був на ньому. 26. Йому було відкрито Святим Духом, що не бачитиме смерти перш, ніж побачить Христа Господа. 27. Він прийшов Духом у храм. І як батьки вносили дитя-Ісуса, щоб учинити над Ним за законним звичаєм, 28. він узяв Його на руки, благословив Бога й мовив: 29. “Нині, Владико, можеш відпустити слугу Твого за Твоїм словом у мирі, 30. бо мої очі бачили Твоє спасіння, 31. що Ти приготував перед усіма народами; 32. світло на просвіту поганам, і славу Твого люду – Ізраїля.” 33. Батько Його і мати дивувалися тому, що говорилося про Нього. 34. Симеон же благословив їх і сказав до Його матері Марії: “Ось цей поставлений для падіння й підняття багатьох в Ізраїлі; Він буде знаком протиріччя, 35. та й тобі самій меч прошиє душу, щоб відкрились думки багатьох сердець.” 36. Була також і Анна, пророчиця, дочка Фануїла з покоління Асера; вона була вельми похила віком і жила сім років з чоловіком від дівування свого; 37. зоставшися вдовою аж до вісімдесят четвертого року, вона не відходила від храму, служачи (Богові) вночі і вдень постом та молитвою. 38. І надійшла вона тієї самої години й почала прославляти Бога та говорити про Нього всім, що чекали визволення Єрусалиму. 39. І як вони виконали все згідно з законом Господнім, повернулися в Галилею, до Назарету, свого міста.

        1.5 Віднайдення Ісуса Христа у храмі – Луки 2:41-51

        41. Батьки Його ходили щороку в Єрусалим на свято Пасхи. 42. І як Йому було дванадцять років, вони пішли, як був звичай, на свято. 43. Коли минули ті дні, і вони поверталися, то хлопчина Ісус зостався у Єрусалимі; батьки ж Його про те не знали. 44. Гадаючи, що Він у гурті, вони пройшли день дороги й аж тоді почали Його шукати між родичами та знайомими, 45. а, не знайшовши, повернулися в Єрусалим, щоб там Його шукати. 46. Через три дні знайшли Його у храмі, як Він сидів серед учителів та слухав і запитував їх. 47. Усі ті, що Його слухали, чудувались Його розумові й відповідям. 48. Побачивши Його, вони були здивовані, й сказала Йому Його мати: “Дитино, чому Ти це так зробив нам? Ось батько Твій і я, боліючи, Тебе шукали.” 49. Він же відповів їм: “Чого ж ви Мене шукали? Хіба не знали, що Я маю бути при справах Отця Мого?” 50. Але вони не зрозуміли слова, що Він сказав їм. 51. І Він пішов з ними й повернувсь у Назарет і був їм слухняний. А мати Його зберігала всі ці слова у своїм серці.

        2 Світлі таємниці

        2.1 Хрещення Ісуса Христа в Йордані – Матея 3:11-17

        11. Я вас хрищу водою на покаяння, а Той, Хто йде за мною, від мене потужніший, і я негідний носити Йому взуття. Він вас христитиме Духом Святим і вогнем. 12. Лопата вже в руці в Нього, і Він очистить тік свій та збере свою пшеницю до засіків, а полову спалить вогнем незгасним.” 13. Тоді прибув Ісус із Галилеї на Йордан до Йоана, щоб христитися від нього; 14. але Йоан спротивлявся Йому, кажучи: “Мені самому треба христитися в Тебе, а Ти приходиш до мене?” 15. Ісус у відповідь сказав до нього: “Залиши це тепер, так бо личить нам здійснити всяку правду.” І тоді він залишив Його. 16. А охристившись, Ісус зараз же вийшов з води. І ось розкрилось Йому небо, і Він побачив Духа Божого, який спускався, мов голуб, і зійшов на Нього. 17. І голос пролунав з неба: “Це Син Мій любий, що Його Я вподобав.”

        2.2 Чудо в Кані Галилейській – Йоана 2:1-12

        1. Третього ж дня весілля відбувалося в Кані Галилейській, і була там мати Ісусова. 2. Отож запрошено на те весілля й Ісуса та Його учнів. 3. Коли ж не вистачило вина, мати Ісусова й каже до Нього: «Вина в них нема.» 4. Відрік їй Ісус: «Що Мені, жінко, – а й тобі? Таж не прийшла година Моя!» 5. Але мати Його мовила до слуг: «Що лиш скаже вам, – робіть.» 6. Було ж там шестеро кам’яних посудин на воду, щоб очищуватися по-юдейському; кожна вміщала дві або три мірки. 7. Сказав їм Ісус: «Наповніть посудини водою.» Вони й виповнили їх по вінця. 8. А він їм далі каже: «Зачерпніть тепер та й несіть до старости весільного.» Тож понесли. 9. Коли ж покуштував староста воду, що на вино обернулась, – а не знав же, звідки воно взялося: слуги лише знали, котрі води зачерпнули були, – то закликав староста молодого 10. і до нього мовив:; «Всяк чоловік добре вино спершу подає, а гірше, – як уп’ються. Ти ж приховав добре вино аж он по сю пору.» 11. Ось такий чудес початок учинив Ісус у Кані Галилейській, і велич тим свою об’явив, – тож і учні Його увірували в Нього. 12. По тому ж подався Він у Капернаум, Він сам і Його мати й брати та учні Його, і перебули там декілька днів.

        2.3 Проголошення Царства Божого – Матея 5:1-12

        1. Побачивши ж народ, зійшов на гору. І коли Він сів, підійшли до Нього Його учні; 2. а Він, відкривши уста, почав навчати їх: 3. “Блаженні вбогі духом, бо їхнє Царство Небесне. 4. Блаженні тихі, бо вони успадкують землю. 5. Блаженні засмучені, бо будуть утішені. 6. Блаженні голодні та спраглі справедливости, бо вони наситяться. 7. Блаженні милосердні, бо вони зазнають милосердя. 8. Блаженні чисті серцем, бо вони побачать Бога. 9. Блаженні миротворці, бо вони синами Божими назвуться. 10. Блаженні переслідувані за правду, бо їхнє Царство Небесне. 11. Блаженні ви, коли вас будуть зневажати, гонити та виговорювати всяке лихо на вас, обмовляючи Мене ради. 12. Радійте й веселіться, бо нагорода ваша велика на небі; так бо переслідували пророків, які були перед вами.

        2.4 Преображення на горі Тавор Матея 17:1-8

        1. По шістьох днях узяв Ісус Петра, Якова та Йоана, його брата, повів їх окремо на високу гору 2. і переобразився перед ними: обличчя Його засяяло, наче сонце, а одежа побіліла, наче світло. 3. І ось з’явилися їм Мойсей та Ілля і з Ним розмовляли. 4. Озвавсь Петро й каже до Ісуса: “Господи, добре нам тут бути! Як хочеш, розташую тут три намети: один для Тебе, один для Мойсея і один для Іллі.” 5. Він говорив іще, аж ось ясна хмара огорнула їх і з хмари стало чути голос: “Це – Мій улюблений Син, що Я Його вподобав: Його слухайте.” 6. Почувши це, учні впали обличчям до землі й злякались вельми. 7. Ісус же підійшов, доторкнувся до них і каже: “Устаньте, не страхайтеся!” 8. Підвівши свої очі, вони не бачили нікого крім самого Ісуса.

        2.5 Установлення Пресвятої Євхаристії – Марка 14:12-25

        12. А першого дня Опрісноків, коли жертвували Пасху, кажуть до Yього учні: “Де хочеш, щоб ми йшли й приготували, – щоб Nи їв Пасху?” 13. І послав двох із своїх учнів, і сказав їм: “Ідіть у місто; і стріне вас чоловік, що нестиме жбан води; йдіть лишень за ним, 14. і куди він увійде, скажіть господареві дому: Учитель питає: Де Vоя світлиця, в якій Я міг би спожити з учнями Моїми Пасху? 15. І він вам покаже світлицю велику, вистелену килимами та готову. Там приготуйте нам.” 16. Учні пішли, прибули до міста і знайшли, як Він сказав їм, та й приготували Пасху. 17. Якже настав вечір, – приходить з дванадцятьма. 18. І коли вони сиділи за столом та споживали, Ісус промовив: “Істинно кажу вам, один з вас, який їсть зо Мною, Мене видасть.” 19. Вони засмутились і один по одному заходились Його питати: “Чи не я?” 20. Він відповів їм: “Один з дванадцятьох, що вмачає зо Мною руку в миску. 21. Син Чоловічий іде, як написано про Нього; але горе тому чоловікові, що зрадить Сина Чоловічого. Краще було б не родитись чоловікові тому!” 22. І коли вони їли, Ісус узяв хліб, благословив, розломив і дав їм, кажучи: “Беріть, це Моє тіло.” 23. Потім узяв чашу, воздав хвалу, дав їм, і пили з неї всі. 24. Та й сказав їм: “Це Моя кров Завіту, що проливається за багатьох. 25. Істинно кажу вам, що не питиму вже від плоду винограду аж по той день, як новим буду його пити в Царстві Божім.”

        3 Страсні таємниці

        3.1 Страсті в Гетсиманському Саді – Матея 26:36-46

        36. Тоді Ісус приходить з ними на місце, зване Гетсиманія, і каже до учнів: “Посидьте тут, поки піду та помолюся там.” 37. І взяв Петра з собою і двох синів Заведея, і почав скорбіти та тужити. 38. Тоді сказав їм: “Смуток у мене на душі – аж до смерти! Зостаньтеся тут і чувайте зо Мною.” 39. І пройшовши трохи далі, упав обличчям додолу, молившися і промовляючи: “Отче Мій, якщо можливо, нехай мине ця чаша Мене. Однак не як Я бажаю, лише – як Ти.” 40. Повернувся Він до учнів і, знайшовши їх заснулими, каже до Петра: “Отож і однієї години не спромоглися чувати зо Мною? 41. Чувайте й моліться, щоб не ввійшли у спокусу, бо дух бадьорий, але тіло немічне.” 42. Знову, вдруге, відійшов Він і почав молитися: “Отче Мій, коли ця чаша не може минути, щоб Я її не пив, хай буде Твоя воля!” 43. І, повернувшися, знову знайшов, що вони спали, бо очі в них були отяжілі. 44. Залишив Він їх, пішов знову й почав молитись утретє, повторюючи ті самі слова. 45. Потім повернувся до учнів і каже до них: “Спіть собі й відпочивайте; наблизилась уже година, і Син Чоловічий буде виданий грішникам у руки. 46. Уставайте, ходімо! Ось наблизився Мій зрадник.”

        3.2 Бичування Ісуса – Марка 15:1-15

        1. З самого ранку первосвященики вчинили нараду із старшими та книжниками – увесь синедріон. Зв’язавши ж Ісуса, вони повели та й видали Його Пилатові. 2. Пилат спитав Його: “Ти – цар юдейський?” Він же у відповідь мовить йому: “Ти кажеш.” 3. А первосвященики багато обвинувачували Його. 4. І знову спитав Його Пилат, кажучи: “Не відказуєш нічого? Дивись, скільки Тебе винуватять.” 5. Та Ісус нічого не відповідав більше, тож дивувався Пилат. 6. На свято Пасхи відпускав він їм одного в’язня, того, якого вони просили. 7. А був один, що звавсь Варавва, ув’язнений з бунтівниками, які під час бунту вчинили були вбивство. 8. І народ, підвівшися, почав просити про те, що він робив їм завжди. 9. Пилат же відповів їм, кажучи: “Хочете, щоб я відпустив вам царя юдейського?” 10. Знав бо, що первосвященики видали Його через заздрощі. 11. Первосвященики ж підбурили народ, щоб він відпустив їм радше Варавву. 12. Пилат знову заговорив і мовив до них: “Що ж мені робити з Тим, що ви звете царем юдейським?” 13. А ті знову закричали: “Розіпни Його!” 14. Пилат же сказав до них: “Що за зло вчинив Він?” А вони ще гірше кричали: “Розіпни Його!” 15. Тоді Пилат, бажаючи догодити юрбі, відпустив їм Варавву, Ісуса ж, убичувавши, видав, щоб Його розіп’яли.

        3.3 Коронування терновим вінцем – Марка 15:16-20

        16. Вояки повели Його в середину двору, тобто у Преторію, та й скликали всю чоту. 17. Вони вдягли Його в багряницю і, сплівши вінець із тернини, поклали на Нього 18. та й почали Його вітати: “Радуйся, царю юдейський!” 19. І били Його тростиною по голові, плювали на Нього й, падаючи на коліна, поклонялись Йому. 20. Коли над Ним наглумилися, зняли з Нього багряницю й одягнули Його в Його одежу. Опісля ж повели Його на розп’яття.

        3.4 Несення Хреста – Луки 23:26-32

        26. І як вони Його повели, схопили якогось Симона Киринея, що повертався з поля, і поклали хрест на нього, щоб ніс за Ісусом. 27. Ішов за Ним натовп людей великий і жінки, що плакали за Ним та голосили. 28. Ісус же обернувся до них і сказав: “Дочки єрусалимські, не плачте надо Мною, а плачте над собою і над вашими дітьми! 29. Бо ось настануть дні, коли скажуть: Щасливі неплідні та й лона, що не родили, і груди, що не годували. 30. Тоді почнуть вони горам казати: Впадьте на нас! – і горбам: Покрийте нас! 31. Бо коли так обходяться з деревом зеленим, що тоді з сухим буде?” 32. З Ним вели також двох інших, злочинців, щоб їх скарати на смерть.

        3.5 Розп’яття Ісуса Христа – Луки 23:33-46

        33. І як прийшли на місце, що зветься Череп, там Його розіп’яли і злочинців, одного по правиці, а другого по лівиці. 34. Ісус же сказав: “Отче, відпусти їм, не знають бо, що роблять.” Коли ж ділили Його одіж, то кидали жереб. 35. Люди стояли й дивились. Навіть князі їхні насміхалися, кажучи: “Інших спасав, нехай спасе себе самого, коли Він – Месія Божий, Вибраний!” 36. Вояки також глузували з Нього; підходячи до Нього й подаючи Йому оцет, 37. примовляли: “Коли Ти цар юдейський, спаси себе самого!” 38. А був над Ним і напис грецьким письмом, латинським і єврейським: “Це – Цар Юдейський.” 39. Один із повішених злочинців зневажав його, кажучи: “Хіба Ти не Христос? Спаси себе і нас!” 40. А другий, озвавшися, скартав його й мовив: “Чи не боїшся Бога, ти, що покутуєш ту саму кару? 41. Бож ми приймаємо кару, гідну наших учинків, цей же не зробив нічого злого.” 42. І додав: “Ісусе! Згадай про мене, як прийдеш у своє Царство.” 43. Сказав (Ісус) до нього: “Істинно кажу тобі: Сьогодні будеш зо Мною в раї.” 44. Було вже близько шостої години, і темрява по всій землі настала аж до дев’ятої години, 45. бо затьмарилось сонце; а й завіса храму роздерлася посередині. 46. Ісус закликав сильним голосом: “Отче, у Твої руки віддаю духа Мого!” Сказавши це, Він віддав духа.

        4 Славні таємниці

        4.1 Воскресіння Христове – Матея 28:1-10

        1. Після ж вечора суботи, як зайнялося на світання першого дня тижня, прийшла Марія Магдалина та інша Марія навідатися до гробу. 2. І ось великий зчинився землетрус, – ангел бо Господній зійшов із неба, приступив, відкотив камінь і сів на ньому. 3. Вигляд його був, неначе блискавиця, а одежа, як сніг, біла. 4. Зо страху перед ним сторожа затремтіла й стала, наче змертвіла. 5. Тоді ангел заговорив до жінок, кажучи: “Не бійтесь: знаю бо, що ви шукаєте Ісуса розіп’ятого. 6. Нема Його тут, бо Він воскрес, як ото сам прорік. Ходіть, гляньте на місце, де Він лежав. 7. Та біжіть притьмом, скажіть Його учням, що Він воскрес із мертвих. Он Він вас випередить у Галилеї, – там ви Його побачите. Я вам сказав.” 8. І вони в поспіху полишили гробницю зо страхом і великою радістю та й побігли сповістити Йото учнів. 9. Аж: ось Ісус зустрів їх і каже: “Радуйтеся!” Ті підійшли й кинулися Йому в ноги і вклонилися. 10. Тоді Ісус сказав їм: “Не бійтесь! Ідіть і сповістіть Моїх братів, щоб ішли назад у Галилею: там Мене побачать.”

        4.2 Вознесіння Господа нашого Ісуса Христа – Луки 24:44-53, Діяння 1:6-11

        44. Потім Ісус до них промовив: “Це власне ті слова, що Я, бувши ще з вами, сказав вам: Треба, щоб сповнилось усе написане про мене в законі Мойсея, в пророків та у псалмах.” 45. Тоді відкрив їм розум, щоб вони розуміли Писання, 46. і до них мовив: “Так написано, що треба було, щоб Христос страждав і третього дня воскрес із мертвих, 47. і щоб у Його ім’я проповідувалось покаяння на відпущення гріхів усім народам, почавши від Єрусалиму. 48. Ви – свідки того (всього). 49. Я вам пошлю те, що Мій Отець обіцяв був. Сидіть у місті, аж поки не одягнетеся силою з висоти.” 50. І Він вивів їх аж до Витанії і, знявши руки свої, благословив їх. 51. А як Він благословляв їх, віддалився від них і почав возноситись на небо. 52. Вони ж, поклонившися Йому, повернулися з радістю великою в Єрусалим, 53. і перебували ввесь час у храмі, славлячи та хвалячи Бога.

        6. Отож, зійшовшися, вони питали Його: «Господи, чи цього часу знову відбудуєш Ізраїлеві царство?» 7. Він відповів їм: «Не ваша справа знати час і пору, що їх Отець призначив у своїй владі. 8. Та ви приймете силу Святого Духа, що на вас зійде, і будете Моїми свідками в Єрусалимі, у всій Юдеї та Самарії й аж до краю землі.» 9. І сказавши це, коли вони дивились, знявся угору, і хмара Його взяла з-перед очей їхніх. 10. І як вони дивилися пильно на небо, коли Він відходив, два мужі стали коло них у білій одежі 11. і сказали: «Мужі галилейські! Чого стоїте, дивлячись на небо? Оцей Ісус, який від вас був взятий на небо, так само прийде, як Його ви бачили відходячого на небо.»

        4.3 Зіслання Святого Духа – Діяння 2:1-21

        1. А як настав день П’ятидесятниці, всі вони були вкупі на тім самім місці. 2. Аж ось роздався зненацька з неба шум, неначе подув буйного вітру, і сповнив увесь дім, де вони сиділи. 3. І з’явились їм поділені язики, мов вогонь, і осів на кожному з них. 4. Усі вони сповнились Святим Духом і почали говорити іншими мовами, як Дух давав їм промовляти. 5. А перебували в Єрусалимі між юдеями побожні люди з усіх народів, що під небом. 6. І як зчинився той шум, зійшлась велика юрба і хвилювалася, бо кожний чув, як вони говорили його мовою. 7. Здивовані й остовпілі, вони один до одного казали: «Хіба не галилеяни всі оці, що розмовляють? 8. Як же воно, що кожний з нас чує нашу рідну мову: 9. партяни, мідяни, еламії, і мешканці Месопотамії, Юдеї і Каппадокії, Понту й Азії, 10. Фригії і Памфілії, Єгипту й околиць Лівії, що біля Кирени, римляни, що тут перебувають, 11. юдеї і прозеліти, крітяни й араби – ми чуємо їх, як вони нашими мовами проголошують величні діла Божі?» 12. Всі дивувались і, збентежені, один до одного казали: «Що б це могло бути?» 13. Інші ж з насмішкою казали: «То вони молодим вином повпивалися.» 14. Тоді Петро виступив з одинадцятьма, підняв свій голос і так до них промовив: «Мужі юдейські та всі ви, мешканці Єрусалиму! Нехай це буде вам відомим, і вислухайте моє слово: 15. Люди ці не п’яні, як ви гадаєте, бо тільки третя година дня. 16. Але це те, що був сказав Пророк Йоіл: 17. – І буде останніми днями, – каже Бог, – Я виллю Мого Духа на всяке тіло. Ваші сини й ваші дочки будуть пророкувати, і ваші юнаки будуть бачити видіння, і старшим вашим будуть сни снитись. 18. І на слуг Моїх і на слугинь Моїх Я сими днями виллю Мого Духа, і вони будуть пророкувати. 19. І Я дам чуда вгорі на небі, і знаки внизу на землі: кров, вогонь і кіптяву диму. 20. Сонце обернеться у темряву, місяць у кров, перш, ніж настане день Господній, великий і славний. 21. А кожний, хто призве ім’я Господнє, той спасеться.

        4.4 Внебовзяття Пречистої Діви Марії – Одкровення 12:1

        1. І знамення велике видно було на небі – жінка, одягнена в сонце, і місяць під стопами її, а на голові її вінець із дванадцяти зірок.

        4.5 Коронація Пречистої Діви Марії у Небі – Книга Юдити 15:9-10

        9. А як увійшли до неї, то взяли її вихваляти однодушно та промовляти до неї: «Ти слава Єрусалиму! Ти велика гордість Ізраїля! Ти велика честь нашого роду! 10. Вчинила єси все це своєю рукою. Вчинила єси для Ізраїля великі блага, і Богові це було приємно. Благословенна будь Господом Вседержителем по віки вічні!» І ввесь народ сказав: «Нехай так буде!»

        Автор: Philip Kosloski
        Джерело: Aleteia
        Переклад з англійської та адаптація: Максим Гонтар
        Фото: Brian A Jackson

        Інші дописи автора

          Оціни

          [rating-system-posts]

             

            Про автора

            Максим Гонтар
            Волонтер Патріаршої Комісії у справах Молоді УГКЦ (Календар ДивенСвіт, Спільноти УГКЦ). Програміст, захоплюється графічним дизайном та перекладом з англійської. З 2011 бере участь у щотижневих зустрічах біблійного кола та займається перекладом біблійних коментарів. Учасник Літньої Біблійної Школи УКУ в 2018 та 2019 роках.