Любіть ворогів ваших (Лк 6:31-36)

Інші дописи автора

        Любіть ворогів ваших (Лк 6:31-36)

        Коментарі Отців Церкви на недільне Євангеліє

        Євангеліє від св. Луки 6:31-36

        31. І як бажаєте, щоб вам чинили люди, чиніть їм і ви так само. 32. Коли ви любите тих, що вас люблять, яка вам заслуга? Таж бо й грішники люблять тих, що їх люблять. 33. І коли чините добро тим, що вам чинять, яка вам заслуга? Та й грішники те саме чинять. 34. І коли ви позичаєте тим, від кого маєте надію назад узяти, яка вам заслуга? Адже і грішники грішникам позичають, щоб відібрати від них рівне. 35. Ви ж любіть ворогів ваших, добро чиніте їм, і позичайте, не чекаючи назад нічого, а велика буде ваша нагорода, й будете Всевишнього синами, бо Він благий для злих і невдячних. 36. Будьте милосердні, як і Отець ваш милосердний.

        Коментарі Отців Церкви

        Лк 6:27-34 Любіть своїх ворогів

        Любити своїх ворогів – це любити світ. Августин: Нам також заборонено одночасно як і любити цей світ, так і, якщо ми правильно розуміємо, нам наказано його любити. Нам заборонено, очевидно, де про це сказано нам: “Не любіть світу” (1Йо 2:15). Але нам наказано [любити світ], коли сказано до нас: “Любіть своїх ворогів”. Вони є тим світом, який ненавидить нас. Тому нам одночасно заборонено любити його у тому, що сам світ любить, і наказано любити світ у тому, що він ненавидить, а саме, діло рук Божих і різні втіхи Його доброти. Нам заборонено любити неправду у світі і наказано любити його природу. Світ любить свої хиби і ненавидить свою природу. Тож ми правильно любимо і ненавидимо його, хоча сам світ хворобливо любить і ненавидить себе. (Августин, Трактати про Євангелія від Йоана 87.4).

        Традиція лише християн. Тертулліан: Любити приятелів – це традиція усіх людей, але любити ворогів властиво лише християнам. (Тертулліан, До Скапули 1).

        Чеснота милостині. Амвросій Медіоланський: Любов є обов’язковою, коли сказано “Любіть ваших ворогів”, так що слово, що було вже проказане раніше, може сповнити церква: “Він увів мене в бенкетний покій, і любов – стяг Його надо мною” (Пісн 2:4). Любов як стяг, коли сформовані заповіти любові. Гляньте, як закон, що був почався від висот, скинуто перед благодаттю Євангелія. Закон постановляє відплату покаранням (див. Вих 21:23-36). Євангелія дарує любов за неприязнь, доброзичливість за ненависть, молитви за прокляття, допомогу для переслідуваних, терпіння для голодних і благодать винагороди. Наскільки досконалішим є атлет, що не відчуває травми! (Амвросій Медіоланський, Пояснення Євангелія від Луки 5.73).

        На хресті Христос молиться за своїх гонителів. Амвросій Медіоланський: Що Христос сказав у слові, Він також довів прикладом. Дійсно, коли Він був на хресті, Він сказав про своїх переслідувачів, що злословили Його: “Прости їм, Отче, бо вони не знають, що роблять”, тож Він молився за своїх кривдників, хоча Він міг їх сам простити. (Амвросій Медіоланський, Молитва Йова і Давида 2.2.6).

        Підставити другу щоку вимагає терпіння. Августин: Дочасні добра повинні бути занедбані задля вічних благ, так само як речі зліва повинні бути зневажені заради речей справа. Це завжди було ціллю святих мучеників. Шукають остаточної справедливості, тобто, останньої верховної справедливості, уже коли не залишається шансу на виправлення. Але тепер ми повинні бути на сторожі, більше, як будь-що інше, не втрачати терпеливості у своєму прагненні бути виправданим, адже терпеливість цінуватиметься значно вище, ніж будь-що, що ворог може забрати від нас проти нашої волі. (Августин, Лист 138).

        Милосердні люди страждають від несправедливості. Ісаак Ніневійський: Коли людина долає справедливість милосердям, вона увінчується, хоча й не вінцем, заслуженим через закон для праведних, але вінцем досконалим, що є під Євангелієм. Бо давній Закон також наказує, що людина повинна давати [милостиню] бідним зі своїх власних коштів, зодягнути нагих і любити свого ближнього як самого себе, а також забороняє несправедливість і неправду. Але вершина Євангельського розподілу наказує таке: “Дай кожному, хто тебе просить; хто бере щось твоє, не допоминайся”. І більше того, людина повинна не просто з втіхою терпіти несправедливість стосовно її власності і усіх зовнішніх речей, що приходять до неї, але також повинна покласти своє життя за свого брата. Такою є милосердна людина. (Ісаак Ніневійський, Аскетичні гомілії 4).

        Закон Старого Заповіту перемінений. Єфрем Сирійський: “Око за око” є вершиною справедливості. “Тому, хто б’є тебе в одну щоку, підстав і другу” є завершеним милосердям. В той час як обидва [завіти] постійно мають свої критерії, Він запропонував їх нам через два послідовні завіти. Перший завіт передбачав вбивство тварин як компенсацію, тому що справедливість не дозволяла, аби хтось помирав замість іншого. Другий завіт встановлений через кров Чоловіка, який через свою благодать видав себе заради всіх (див. Євр 9:11-14). Один, отже, був початком, а інший – завершенням. Він, у котрому досконалі як кінець, так і початок. Для тих хто не розуміє, початок і кінець відчужені одне від одного. При вивченні їх, однак, вони є одним. Тому цей принцип, відповідати ударом на удар (див. Вих 21:24; Лев 24:20) насправді змінився. Якщо ви змагаєте до досконалості, хто би вас не вдаряв, поверніть до нього іншу [щоку]. (Єфрем Сирійський, Коментарі до Діатессарона Таціана 6.11B-12).

        Степан є прикладом любові до ворогів. Кипріан: Як ви будете любити ваших ворогів і молитися за ваших супротивників та переслідувачів (Мт 5:44)? Ми бачимо, що сталося у випадку зі Степаном. Коли його вбивали євреї за допомогою насилля і каменування, він не попросив про помсту, але про прощення для своїх вбивць, кажучи: “Господи, не постав їм цього за гріх!” (Дії 7:58-60). Так це найбільше підходило для першого мученика за Христа, що, провіщаючи своєю величною смертю мучеників, що прийдуть згодом, був не лише проповідником Господніх страждань, але також наслідувачем Його найбільш терплячої лагідності. (Кипріан, Доброта терпіння 16).

        Позичайте, не сподіваючись на повернення. Василій Великий: “Позичайте тим, від кого можна не сподіватися, що повернуть”. “І яка вам заслуга”, каже Він, – “коли ви позичаєте тим, від кого маєте надію назад узяти”. Подумайте над силою фрази і ви будете захоплюватися добротою Законотворця. Коли ви маєте намір допомагати бідним людям Господа заради, це одночасно і дар і позика. Це дар, тому що не очікує відплати, але позика, тому що це великий дар Господаря, котрий платить на своєму місці і Хто, отримуючи незначні речі від людей, що перед Ним є вбогі, віддасть їм взамін великі речі. (Василій Великий, Гомілія на Псалом 14).

        Лк 6:35-36 Наслідувати Бога

        Образ Божий можна побачити у людському милосерді. Ориген: Сліди образу Божого можна чітко розпізнати не через подобу тіла, що зазнає тління, але через кмітливість душі. Ми бачимо божественний образ у її праведності, стриманості, мужності, мудрості, покорі, і через увесь хор чеснот, що по суті присутні у Бозі. Цього можна досягти через зусилля та наслідування Бога, про що також говорить Господь у Євангелії: “Будьте милосердні, як Отець ваш милосердний” і “Будьте досконалі, як Отець ваш досконалий” (Мт 5:48). (Ориген, Про начала 4.10).

        Милосердя – властивість Бога. Кирило Александрійський: Близьким, так би мовити, до чеснот, про які ми вище говорили, є співчуття, про яке Він говорить далі. Бо це є найбільш перевершуюча річ, і дуже мила Богові, і це найвищий рівень, що годиться благочестивим душам. Для нас може бути достатнім, якщо у нашому серці відіб’ється, що співчуття є властивістю божественної природи. “Будьте милосердні”, – каже Він, – “як ваш Отець небесний милосердний”. (Кирило Александрійський, Коментарі до Луки, Гомілія 29).

        Милосердя на справедливих і несправедливих. Юстин Мученик: Ми молимося за вас, щоби ви сподобилися пережити милосердя Христа. Він навчав нас молитися за наших ворогів, коли казав: “Будьте милосердні, як і Отець ваш милосердний”. Ми можемо спостерігати, що всемогутній Бог добрий і милосердний, що дозволяє Сонцю світити на невдячних і справедливих до світіння і посилає дощ як на святих, так і на злих. Усіх їх, Він нам сказав, Він судитиме (див Мт 5:45). (Юстин Мученик, Діалог з Трифо 96).

        Переклад з англійської – Мар’яна Довганика та Максима Гонтара за виданням Ancient Christian Commentary on Scripture: New Testament III, Luke 3rd ed. Edition (2003)

        Приєднуйтесь до нас у Телеграм та Вайбер і отримуйте раз на тиждень дайджест найпопулярніших дописів!

        Інші дописи автора

          Оціни

          How useful was this post?

          Click on a star to rate it!

          Average rating 1 / 5. Vote count: 1

          No votes so far! Be the first to rate this post.

             

            Про автора

            Волонтер Патріаршої Комісії у справах Молоді УГКЦ (Календар ДивенСвіт, Спільноти УГКЦ). Програміст, захоплюється графічним дизайном та перекладом з англійської. З 2011 бере участь у щотижневих зустрічах біблійного кола та займається перекладом біблійних коментарів. Учасник Літньої Біблійної Школи УКУ в 2018 та 2019 роках.